Порівняння особливостей технологічних парків світу

Згідно з цим законом, трьом технопаркам: «Інститут електро зварювання ім. Є. О. Патона», «Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка і сенсорна техніка» (м. Київ), «Інститут монокристалів» (м. Харків), їхнім учасникам, дочірнім та спільним підприємствам надається терміном на 15 років спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності. Він діє лише в разі вико нання інвестиційних та інноваційних проектів за пріоритетними на прямами діяльності кожного з технопарків протягом перших п'яти років від дати реєстрації проектів, але в межах визначеного терміну дії спеціального режиму, який передбачає встановлення пільг на по даток з прибутку та ПДВ, валютних та митних пільг, надання держа вних гарантій для залучення кредитів іноземних інвесторів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2000 № 1018 визначено порядок зарахування сум податків на спеціальні рахунки та їх використання технопарком. Учасники, дочірні та спе ціальні підприємства технопарку перераховують на відкриті ними в установах банків спеціальні рахунки 50 % від сум ПДВ за операція ми з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), пов'язани ми з виконанням пріоритетних проектів, і сум податку з прибутку, одержаних від виконання зазначених проектів. Решта 50 % згаданих сум перераховується ними на спеціальні рахунки технопарків, до складу яких вони входять.

Згідно зі змінами до цього Закону, у 2002 р. в Україні було зареє стровано ще п'ять технологічних парків: «Вуглемаш» (м. Донецьк) та київські технопарки «Інститут технічної теплофізики», «Інтелектуа льні інформаційні технології», «Укрінфотех», «Перспектива» (Націо нальний технічний університет «КПІ»).

Прийнято ряд нормативно-правових актів, що конкретизують положення Закону, функціонує Комісія з організації діяльності тех нологічних парків та інноваційних структур інших типів на чолі з віце-прем'єр-міністром як постійно діючий орган Уряду.

Поки що реальні результати діяльності демонструють перші чо тири технопарки (тобто створені у 1999 р. і «Вуглемаш»).

Так, за 2000-2002 pp. кількість інноваційних та інвестиційних проектів, що реалізувалися в межах цих технопарків, зросла вчетверо (з 16 до 64), залучено майже 67,5 млн грн. інвестицій для їх виконання.

У 2002 р. порівняно з 2001-м виробництво інноваційної продук ції збільшилося на 56 % і досягло 29,3 млн грн., вироблено 56 видів

конкурентоспроможної інноваційної продукції (+19% до 2001 p.), перераховано платежів у державні й місцеві бюджети, державні цільові фонди на 8,4 млн грн. (на 16 % більше, ніж у 2001 р.) [20].

Та разом із тим технопарки України ще не стали регіональними центрами розвитку інноваційної діяльності. Шість із них зареєстро вано в Києві, по одному - у Харкові та Донецьку. Більшість технопарків не виконують функцій сприяння створення підприємницьких інноваційних структур ринкового типу. Лише при технопарку «Ін ститут монокристалів» працює інкубатор «Харківські технології». У рамках цього співробітництва інкубатор проводить регулярні учбо во-методичні семінари, видає методичні посібники для виконавців проектів, розробляє бізнес-плани інноваційних проектів потенцій них учасників технопарку, в окремих випадках фінансує початкову стадію реалізації проектів. Як видно із переліку, комплекс цих по слуг ще далекий від тих, що надаються в технопарках зарубіжних країн для «вирощування» нових МІП, проте в інших технопарках і ці послуги не надаються.

В цілому по Україні створення інших інноваційних структур, особливо бізнес-інкубаторів, не маючи відповідної законодавчої підтримки, в останні роки уповільнилося.

Слід відзначити, що істотну підтримку активізації інноваційно го підприємництва в Україні надала, починаючи з 1997 p., американо-українська програма розвитку бізнес-інкубаторів, яку фінансує уряд СІЛА через Агентство з міжнародного розвитку (USAID). У 1998 р. за підтримкою Міжнародного фонду соціальних адоптацій і Асоціації бізнес-інкубаторів та інноваційних центрів Польщі було організовано Українську асоціацію бізнес-інкубаторів та інновацій них центрів.

За фінансової підтримки міжнародних організацій було створе но вже згаданий інкубатор (центр) «Харківські технології», Центр розвитку інновацій у Києві, інноваційний бізнес-інкубатор у Білій Церкві. Останній створено на кшталт класичних БІ. Він має семипо верхову будівлю у 2,4 тис. м2. Ним надано допомогу у становленні й розвитку 62 малим фірмам, у яких працюють понад 200 осіб, навче но за програмами підприємницької діяльності понад 800

За офіційними даними, членами згаданої асоціації є 50 інкуба торів бізнесу. Проте після закінчення фінансування за міжнародними програмами без державної підтримки діяльність багатьох подіб но структур або згорталася, або ж ставала комерційною. Тому ук раїнські БІ та інноваційні центри у більшості своїй виконують роль консалтингових фірм, а не структур підтримки інноваційної діяль ності. Наразі мають достатню площу для фірм клієнтів і здійснюють інкубаційну діяльність не більше 6-7 БІ, з них лише половина зай мається підтримкою високотехнологічного підприємництва

Подібні статті по економіці

Шляхи покращення інноваційного типу розвитку
Діяльність суспільства, яка характеризує його розвиток, - це специфічний спосіб ставлення людини до дійсності. Економічна діяльність матеріальна, але її доповнює духовність, робота інтел ...

Інститути та засоби управління зовнішньою торгівлею на національному рівні
Система державних органів управління зовнішньоекономічною діяльністю. Принципова структура інститутів, що управляють зовнішньоекономічною сферою, і в промислове розвинутих країнах, і в краї ...

Визначення економічної ефективності використання нового екскаватора
Науково-технічний прогрес (НТП) - це процес розвитку і удосконалення засобів і предметів праці, технологій і форм організації виробництва на основі досягнень науки і техніки. Здійснен ...