Меню сайту

Порівняння особливостей технологічних парків світу

Як у країнах Європи, так і у США бурхливий сплеск створення й розвитку наукових парків (технопарків) розпочався після виходу зі стану економічної кризи у 80-ті роки.

Одним із найбільш вдало діючих технопарків вважається «Мец-2000», який було створено ще у 1983 p., і з того часу він перетворився на один з найпотужніших науково-технічних центрів Франції. До його складу входить понад 180 компаній, в т. ч. декіль ка найбільших транснаціональних, як-от IBM, «Daewoo», «Bosch» та ряд інших. Найважливішим етапом становлення технопарку ста ло встановлення партнерських відносин з Технологічним універси тетом штату Джорджія (США). Цей університет є провідним цент ром Америки у галузі венчурного бізнесу, завдяки чому багато американських компаній обрали «Мец-2000» своїм опорним пунк том у Європі. Зокрема, деякі розташовані поблизу міста й техно парку французькі університети ініціювали спільні з університетом штату Джорджія програми навчання, що підвищило престижність їхніх дипломів і залучило талановиту наукову молодь до Іннова ційного бізнесу. Зараз бюджет технопарку складає майже $400 млн на рік, 60 % з яких складають надходження від контрактів з вели кими компаніями.

Слід відзначити, що завдяки глобалізації спостерігається тенденція співпраці європейських технопарків із транснаціональними компаніями, створення спільних технопарків кількома країнами. Так, всесвітньо відомими компаніями «Майкрософт» і АТТ у Кембріджському технопарку відкрито власні філіали - дослідницькі центри із бюджетом відповідно $80 млн і $50 млн. Створюється українсько-китайський науково-технічний парк у Цзінаньській зоні розвитку високотехнологічної промисловості, спільні технопарки (інтертехноконсорціуми), засновниками яких виступають бізнесові структури Росії, Китаю та Індії.

У Японії за підтримки уряду з 1984р. активно реалізується довгострокова програма «Технополіс» зі створення в малих містах країни 26 зон новітніх технологій, метою діяльності яких є вихід економіки на черговий щабель технологічного піднесення, а також стимулювання соціально-економічного розвитку перифе рійних префектур. Серед цих структур домінує технополіс Цукуба, який створено на початку 70-х років на базі добре спланованої акції одночасного «трансплантування» найкращих наукових центрів країни до єдиного субрегіону. Він включає в себе 3 технопарки, близько 50 державних НДІ, на які припадає майже половина Національного бюджету на НДР. Подібною є структура технополіса й у Кіото.

Юридичною підставою для створення технополісів став прийнятий ще у 1983 р. японським парламентом закон «Про прискорення регіонального розвитку на основі високотехнологічних промислових комплексів». Протягом 1984 р. урядом було офіційно зареєстровано 14 технополісів, а до липня 1988-го - ще 10. Тут створюються й розвиваються наукомісткі технології і виробництва, що визначають індустріальну, військову й економічну могутність Японії; а саме: авіабудування; випуск апаратури для космічних досліджень; вироб ництво оптичних приладів і волокон, матеріалів із заздалегідь зада ними властивостями, що створюються на основі біотехнологій, ме дичної електронної апаратури, промислових роботів, інтегральних схем, ЕОМ; розробка математичного забезпечення ЕОМ і пристроїв для редагування текстів і перекладу їх на іноземні мови за допомо гою ЕОМ; виготовлення фармацевтичних препаратів і медичного Інструменту, апаратури для освоєння океану тощо

Обов'язковою умовою ефективної взаємодії всіх наукових установ і компаній у регіоні є оперативний обмін інформацією. У кожному технополісі під керівництвом місцевої влади розроблено плани розвитку зон, утворено координаційні центри й органи сприяння, до складу яких входять вчені, викладачі, архітектори, представники різних груп населення; визначено підприємства - технічні лідери й компанії, що готові фінансувати програму розвитку технополіса. Крім того, план передбачає домовленість із національними банками про виділення пільгових кредитів.

Для умов України першочергового значення набуває вивчення і творче використання досвіду Росії, країн Балтії, Східної і Централь ної Європи щодо створення й ефективного функціонування технопаркових структур.

Технопарки Росії є спільними підприємствами декількох за сновників. У заснуванні російських технопарків частіше всього беруть участь недержавні фірми і наукові організації, університети, що відповідає світовим тенденціям формування технопарків.

Аналіз показує, що у створенні «середнього» російського технопарку беруть участь засновники з різних відомств і галузей економіки. Тобто російські технопарки є міжвідомчими структурами. Кількість засновників одного технопарку - від 3 до 21, причому у 50 % випадків засновників більше 10. Це показове явище в розвитку російських технопарків. Найкращі закордонні технопарки є регіо нальними, міжгалузевими структурами: фундатори, що їх засновують, презентують різні сторони діяльності.

Перейти на страницу: 1 2 3 4 5 6

Подібні статті по економіці

Аналіз господарської діяльності підприємства з виробництва харчових продуктів ТОВ ККС
Товариство з обмеженою відповідальністю "ККС" Товариство розташоване за адресою: 25014, м. Кіровоград вул. Аерофлотська, 28А Місце виробництва: 25005, м. Кіровоград, вул.. ...

Україна у вимірі індексу людського розвитку (1998-2009 рр)
Сьогодні в період трансформаційних змін соціальної та економічної системи України та багатьох країн світу однією з найважливіших проблем суспільства є не лише збереження, а й примноженн ...

Іноземний капітал в економіці України стан, проблеми і перспективи
Актуальність теми. Україна як молода незалежна, суверенна держава не має достатнього досвіду налагодження економічних зв'язків з іншими країнами світу. Світові економічні зв'язки нам пот ...

Copyright © 2022. www.ekonomikam.com. Всі права захищені.