Меню сайту

Порівняння особливостей технологічних парків світу

Швидке зростання інноваційного бізнесу та різних форм його підтримки є відображенням процесів прискореної науково-технічної переорієнтації виробництва. Економіко-організаційна основа цього бізнесу - гнучкість господарського механізму, можливість швидко го перегрупування усіх видів ресурсів. У промислове розвинених країнах малі наукомісткі фірми акти вно підтримуються державними структурами. Найбільш поширени ми формами такої підтримки є:

• надання малим фірмам права розпорядження результатами НДДКР, які проводяться на кошти держбюджету;

• передача ліцензій на патенти, що належать уряду;

• участь на контрактній основі у виконанні замовлень державних відомств на проведення НДДКР;

• формування фондів венчурного капіталу за рахунок власних коштів регіональних державних структур або ж спеціальних програм підтримки малих інноваційних фірм.

Важливу стимулюючу роль виконує й система законодавчої підтримки. Так, наприклад, в США, починаючи з 1982р., окремі проекти венчурних фірм можуть фінансуватися з великої кількості джерел (пенсійні фонди, кошти страхових компаній тощо). Від того ж таки часу законами передбачається пільговий режим амортизації і стимулювання експортної діяльності.

Велика група фірм малого інноваційного бізнесу виникла на основі програмно-цільового фінансування НДДКР. Для нього харак терне цільове фінансування конкретних проектів і програм та вико нання НДДКР переважно «зовнішніми» стосовно фінансуючих ін станцій виконавцями.

Економічною основою реалізації програмно-цільових до сліджень і розробок є субсидії. Саме на базі інституту програмно-цільового фінансування НДДКР і виникають новаторські фірми спін-офф, головною метою діяльності яких є комерційна реалізація науко во-технічних досягнень, отриманих упродовж реалізації великих урядових програм (військових, космічних та ін.) та забезпечення їхнього промислового освоєння на заключній стадії інноваційного процесу. Окрім згаданих, існує ціла система малих спеціалізованих фірм, що обслуговують усі стадії формування й реалізації програм но-цільових НДДКР, в т. ч.: розробка цільових дослідницьких про ектів; консультативно-експертна перевірка й доробка; укладання контрактів між розробниками проектів та фінансуючими інстанція ми; виконання фундаментальних і дослідно-конструкторських досліджень.

Так, зростаючий попит на дослідницькі проекти й програми сприяв появі малих дослідницьких, т. зв. «проектних», фірм, що спе ціалізуються на наданні послуг окремим спеціалістам й організаціям у підготовці документації проектів і програм. Усі види малих інно ваційних фірм, що включаються в обслуговування програмно-цільо вих НДДКР, належать, як правило, до категорії незалежних націо нальних організацій, котрі функціонують за рахунок субсидій і ви нагород за послуги й характеризуються значною стабільністю.

На тлі висвітлених здобутків технологічно розвинених країн, країн Східної та Центральної Європи і навіть Росії, успіхи України у розвиткові інноваційних структур не можна вважати переконливи ми. Наша країна перебуває лише на початковому етапі створення технопарків, інноваційних бізнес-інкубаторів, промислово-фінансових груп, промислових кластерів та інших структур, незважаючи на до сить потужний науковий і промисловий потенціал. Немає в нас та кож дієвого прошарку малих і середніх інноваційних підприємств. Слід відзначити, що роботи зі створення згаданих 1C ведуться вже десять років. Проте цей процес на початковий стадії був несис темним, епізодичним, без відповідної довгострокової державної програми. Його активізація значною мірою залежала від ініціативи . органів місцевої влади, окремих інститутів, підприємств, об'єднань. Порівняно більшу ініціативу стосовно цього виявляли у Західному регіоні та на Слобожанщині.

Так, звівся нанівець розпочатий у 1994 р. згідно з Указом Президента України економіко-технологічний експеримент зі створення територіального інноваційного центру (ТЩ) у Бродівському районі Львівської області на кшталт агротехнопарку - через відсутність підтримки ТЩ з боку районної адміністрації, потужного наукового центру в Бродах або поблизу цього міста, необхідних інвестицій, у т. ч. й іноземних.

Через відсутність належної фінансової підтримки з боку держави лишилися не реалізованими проекти щодо створення технополіса під Києвом, зони інтенсивного науково-технічного розвитку «Агротехнополіс Святополь», харківський проект «Технокрай» та інші іні ціативні проекти.

Лише після прийнятого у 1999р. Верховною Радою України вже згаданого Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків», яким передба чено сприяння держави у вигляді економічних пільг, на кшталт тих, що надаються вільним економічним зонам, реальний технопарковий рух в Україні, хоча й повільно, усе ж розпочався.

Перейти на страницу: 1 2 3 4 5 6

Подібні статті по економіці

Управління оборотними коштами
оборотні кошти платоспроможність ліквідність Сучасний український бізнес диктує нагальну потребу формування цілісної системи керування фінансами вітчизняних компаній. Для передових україн ...

Економiчна ефeктивнiсть iнформацiних тeхнологiй в управлiннi пiдприємством при здiйснeннi ЗEД (на прикладі ПрАТ Рiвнe-Борошно)
З глобальним розвитком суспiльства, пiдприємств, i наукових тeхнологiй управлiння ними зростає роль сучасних iнформацiйних тeхнологiй. Бeз iнформацiйних тeхнологiй тeпeр важко уявити буд ...

Управлінський облік, аналіз і бюджетування витрат на матеріалах СГПП Рать
В сучасних умовах господарювання операційна діяльність підприємств досить широко розгалужена. Це виробництво і реалізація продукції, товарів, запасів, послуг, виконання робіт, реалізаці ...

Copyright © 2022. www.ekonomikam.com. Всі права захищені.