Економічны погляди І.Я. Франка

Оскільки на шляху реалізації цієї ідеї стоїть велика буржуазно-поміщицька приватна власність на землю та ін­ші засоби виробництва, вона неодмінно повинна бути замі­нена "спільною громадською власністю". Чи здійснить­ся це шляхом революційного зламу існуючих порядків, до чого закликав І. Франко переважно у 70-ті роки, чи еволюційним шляхом радикальних реформ, до чого він був більш прихильний, у пізніші роки. У кінцевому рахунку "в спра­вах суспільно-економічних, - наголошує цей полум'яний борець за інтереси трудового народу у програмі Русько-української радикальної партії Галичини, складеної ним ра­зом з С. Даниловичем, Є. Девітським, М. Павликом та Р. Яросевичем у 1890 р., - змагаємо до переміни способу продук­ції згідно зі здобутками наукового соціалізму, т. є. хоче­мо колективного устрою праці і колективної власності средств продукційних".

І. Франко не сприйняв висновки марксизму про необ­хідність пролетарської революції та диктатури пролетаріа­ту. Його розуміння світлого майбутнього—соціалізму, ідей соціальної рівності, справедливості та гуманності скоріше відбивало світогляд принижених, задавлених, ідеал утопіс­тів, а не марксистського вчення, яке поєднувало справед­ливість із насильством у вигляді диктатури пролетаріату. Пропагуючи ідеї соціалізму, І. Франко головний акцент робив на громаду як основну господарську одиницю, запе­речуючи при цьому роль централізованого керівництва.

Форми реалізації суспільної власності у Франка відрізняються від передбачених науковим соціалізмом, тобто Марксовою теорією. Франко не сприймає кінцевих висновків марксизму щодо необхідності диктатури проле­таріату та вирішення долі селянського господарства з по­зиції цієї диктатури. Майбутній лад для нього повинен по­єднувати засади централізму з засадами федерації, основа­ній "на повній самоуправі та вольності його поєдинчих чле­нів: племен, народів, громад". Земля, а також всі угід­дя, націоналізовані шляхом викупу чи конфіскації залеж но від конкретних умов, повинні належати "до тих громад, котрі на них працюють, а так само щоб усі фабрики та заво­ди належали б до тих робітників, що в них роблять ." При цьому, якщо спочатку Франко передбачає обов'язко­ву неподільність землі та інших засобів виробництва у гро­мадах, колективну працю й розподіл за її кількістю та які-стю, то пізніше він допускає різні типи господарства -" чи то індивідуальне, чи родинне, чи колективне" громад­ське", а також розподіл, при якому "щорічні зиски роз-ділювались би між членів спілки по мірі того як хто приступив до неї, з більшим чи меншим вкладом".

З часом все більшу увагу І. Франко приділяє й іншим формам кооперативних об'єднань - "спілок господарських, промислових і торговельних", які разом з виборюванням державної допомоги в галузі страхування, нормування пра­ці та заробітної плати тощо для промислових й рільничих робітників, а також інших заходів легальної боротьби в ме­жах існуючої конституції повинні були служити поліпшен­ню умов народного розвитку. Саме на шляхах радикаль­них реформ бачить у кінці XIX - на початку XX ст. І. Фран­ко перспективу вирішення соціального та на його основі й національного питань тощо, відбиваючи у своїх поглядах певною мірою й зміну курсу більшості європейської та зо­крема австрійської соціал-демократії щодо шляхів і мето­дів досягнення соціалістичної перспективи в цілому та у розвитку сільськогосподарського виробництва зокрема.

Подібні статті по економіці

Економіка механічного цеху
Метою курсової роботи є практична реалізація теоретичних та методичних положень економічної теорії на рівні промислового підприємства та його виробничих підрозділів. Завданням курсово ...

Економічне обґрунтування проекту цеху по виробництву вітамінізованої сметани
У даній курсовій роботі обґрунтована економічна ефективність технічних рішень і виконано всі необхідні економічні розрахунки. Розрахунок проведено для продукту під назвою "Вітамініз ...

Загальноекономічна характеристика діяльності ТОВ Агротранссервіс
Зорієнтованість України на досягнення до 2020 року економічних показників розвинених європейських країн вимагає забезпечення щорічного зростання ВВП в розмірі 6-8 відсотків. Уже сьогодн ...