Економічны погляди І.Я. Франка

Отже, капіталістичне виробництво Франко розумів як вироб­ництво, основане на найманій праці. Він викладав умови ви­никнення найманої праці, які визначив Маркс. Капіталістичний спосіб виробництва, вказував Франко, вимагає «свободи особи». Робітник «мусить затим бути свобідним не лише правно, але й економічно, т. є. мусить бути не тільки не кріпаком, але й пролетарієм». Найбільш повно викладає Франко питання про виникнення найманої праці у книзі «Про працю» та в статті «Мислі о еволюції в історії людськості». Наймана праця і про­летаріат, показується тут, виникли внаслідок того, що величезна більшість виробників позбавлена при капіталізмі знарядь вироб­ництва. Капіталізм руйнує дрібне виробництво і масами кидає раніш самостійних виробників до лав пролетаріату. До повного руйнування ремісників приводить бурхливий розвиток машинної промисловості й капіталістична конкуренція. В тісному зв'язку з загальним розвитком капіталізму йде розвиток сільського гос­подарства і класове розшарування на селі. Лихварство, що тис­не селянина, це одна з форм, в якій іде процес оволодіння капіталом праці. Експропрійований капіталістом ремісник і земле­роб стає найманим робітником-пролетарем. Це приводить до створення, з одного боку, капіталістів, як власників знарядь ви­робництва, отже, господарів промислу, а з другого — робітників, що, не маючи знарядь виробництва, змушені продавати свої руки тим господарям. «Робітник, — робив Франко висновок, — є лише простим наймитом, так сильно залежним від капіталіста, що його суспільну позицію треба вважати за новий вид рабства. Джерело цього рабства . криється в тому, що одна частина суспільства взяла виключно в свої руки всі засоби вироб­ництва».

Широко наводив Франко в узагальнюючих формулюваннях своє розуміння суті і класової природи капіталу. При визначенні суті капіталу він перш за все підкреслював, що капітал прино­сить прибуток. «Під капіталом, — писав він, — розуміємо не тільки гроші, що дають проценти, але й усякі інші достатки, яких власник не вживає безпосередньо, але які таким або іншим спо­собом мають давати йому прибуток» . Франко підійшов до марксистського розуміння капіталу, як певного типу виробничих відносин капіталістичної суспільно-економічної формації, ясно викладаючи думку Маркса, що лише певне відношення засобів виробництва до робочої сили перетворює їх в капітал. «Щоб ма­ти капітал, — писав він, — не досить мати гроші, машини, фабрики, сировину тощо, але ці речі мусять давати прибуток і збіль­шувати капітал, себто в країні мусять бути люди без капіталу, що для прохарчування мусять працювати на капіталістів і влас­ників. Без робітників нема капіталу». Тут наводиться приклад, що найкраща прядильна є капіталом тоді, коли є робітники і си­ровина для переробки, а перенесена в безлюдну пустиню або закопана в землю вона перестала б бути капіталом. Не є капі­талістом власник величезних необроблених полів в американ­ських степах чи власник золота на дні моря. Отже, при визна­ченні суті капіталу Франко виходив з того, що капітал передба­чає найману працю, робітника без засобів виробництва. Виходячи з цього марксистського принципу, Франко розкривав суть відно­син праці й капіталу.

Подібні статті по економіці

Аналіз діяльності компанії Фенікс
При переході української економіки на ринкові відносини основні завдання функціонування підприємств вирішувалися в рамках централізованого управління. Виробничо-фінансовий план підприєм ...

Закономірності формування перехідної економічної системи та її особливості в Україні
Основна частина даної курсової роботи складається з 2-х розділів. Перший розділ має назву «Закономірності і особливості розвитку перехідних економік» і складається з 3-х підрозділів. В ...

Аналіз ПРП Луганської області
У останні десятиріччя під дією антропогенного фактора в Україні різко погіршився стан навколишнього природного середовища. Гостро постали такі екологічні проблеми як, погіршення якості ...