Економічны погляди І.Я. Франка
І. Франко приділяв першочергову увагу з'ясуванню найголовніших категорій політекономії. У ході опанування марксистської економічної теорії поглиблювалося розуміння ним таких економічних категорій, як капітал, товар, додаткова вартість, заробітна плата та ін.
В своїх працях, популяризуючи економічне вчення Маркса, Франко розкрив перед трудящими масами економічні основи капіталістичного ладу як ладу експлуататорського. В його працях ми знаходимо всебічну характеристику таких важливіших категорій політичної економії капіталізму, як капітал і додаткова вартість.
Цілком правильно, з марксистських позицій він показував історичні умови виникнення і існування капіталу. Процес виникнення і основи існування капіталу розглядав Франко на грунті товарного виробництва, а також товарного і грошового обігу, виходячи з Марксової трудової теорії. Разом з тим, товарне виробництво, товарний і грошовий обіг Франко, виходячи з вчення Маркса, вважав історичною передумовою виникнення і умовою існування капіталу. Метою простого товарного виробництва, зокрема цехового ремесла, на думку Франка, було виробництво товарів на замовлення, безпосередньо для вжитку покупців. Капіталістичний спосіб виробництва, писав він, передбачає виробництво для торгівлі, а значить, передбачає вже купця, який купує не для задоволення своїх потреб, а для продажу. До цих положень у праці «Мислі о еволюції в історії людськості» Франко зробив важливу примітку. «Цю різницю, — писав він, — показав докладно Маркс в ось якій формулі . Звичайний чоловік, щоб добути грошей, продає якийсь свій виріб потребуючому, а за виручені гроші купує собі товар, котрого йому потрібно для вжитку. Т—Г—Т. Гроші тут затим тільки огниво, посередник при обміні двох товарів, двох ужиткових вартостей. У торговця-капіталіста не так. Він купує від фабриканта товар за гроші і відтак перепродує за гроші ж—Г—Т—Г — тут затим товар є огнивом, посередником — при заміні грошей на гроші. Очевидна річ, каже далі Маркс, що така формула була б безмислицею і що значення одержує вона аж тоді, коли в ній перше Г не буде рівне другому Г, т. є., коли тота заміна принесе торгівцю зиск». Як видно з цих слів, Франко глибоко зрозумів також істотну сторону відмінностей Марксового аналізу обігу грошей як засобів обігу і обігу грошей як капіталу. Ця особливість, вказував Франко, полягає в тому, що первісне авансовані гроші не тільки зберігаються в обігу, а й зростають. Цей рух якраз і перетворює їх в капітал. Перетворення грошей в капітал, перехід від формули простого товарного обігу Т—Г—Т до другої формули, характерної для капіталістичного обігу, Г—Т—Г є перехід від одної історичної епохи суспільного розвитку до іншої Історичної епохи суспільного розвитку.
Франко популяризував думку Маркса про те, що історичні умови існування капіталу аж ніяк не вичерпуються наявністю товарного виробництва. «Капіталістична продукція, — писав він, — полягає на витворюванні товарів, але не всяка продукція, де витворюються товари, є вже капіталістична. До того потрібно ще одної дуже важливої вимінки: щоб сама праця стала товаром, т. є. щоб на торзі за певний товар (гроші) можна було заміняти (купити) працю людську . Гроші . тоді тільки стають капіталом, коли за них купується на торзі робоча сила»
Подібні статті по економіці
Трансформація економічних систем постсоціалістичних країн
Капіталістичний спосіб виробництва розвивається вже п'ять століть. За цей
час у його межах відбулися три революційні зрушення в технологічному способі
виробництва, якісних змін зазнали в ...
Удосконалення методики оцінки інвестиційної привабливості аграрних підприємств
Комерційні організації активно залучають позикові кошти,
зокрема використовують кредити банків, товарні кредити, акціонерний капітал.
Використання кредитів характерне для підприємств, що ...
Визначення та аналіз доходів аеропорту (на базі матеріалів міжнародний аеропорт Харків)
Актуальність теми. Реалізація економічної стратегії розвитку підприємства
здебільшого визначається обсягом доходу, який отримується. Так, від його
розміру залежать можливості підприємств ...