Економічны погляди І.Я. Франка

Багато правильних думок висловив І. Франко відносно матеріального виробництва, вважаючи економічні відноси­ни справжнім мотором суспільного розвитку. Однак всупе­реч марксизму поряд із визнанням вирішальної ролі матеріальних, економічних умов у розвитку суспільства І. Франко великого значення надавав ролі ідей, освіти, культури.

Близькими до марксистських були погляди І. Франка на класову структуру суспільства. Він розглядав класи як історичну категорію і вважав приватну власність матері­альною основою поділу суспільства на класи. Класову бо­ротьбу в суспільстві він вважав рушійною силою його роз­витку. Тільки захист інтересів трудящих класів, підкреслю­вав Франко у праці «Робітники і трудівники», входить у «нашу програму», про них тільки говоримо і їм тільки пе­редусім бажаємо добра.

Проте І. Франко своєрідно розумів природу робітничого класу і селянства. Він підходив до класового поділу суспі­льства з точки зору виділення тих класів, що виробляють матеріальні блага, й тих, що лише їх споживають. Під тер­міном «робітник», «пролетар» він об'єднував і робітників, і ремісників, і дрібних підприємців, і селян. «Таким чином,— писав І. Франко,— декількаморговий селянин і дрібний ре­місничий майстер це також робітники, це — пролетаріат». До робітничого класу він відносив усіх тих, хто працював «в поті чола», включаючи демократично настроєну інтелі­генцію.

Аналізуючи питання про роль машин у розвитку капіталістичного суспільства, І. Франко виходив із того, що машини є могутнім знаряддям технічного прогресу, але для «робітників-пролетаріїв вони стали новим і страшенно по­тужним засобом притиску і визискування».

У процесі аналізу аграрних відносин Франко формулює суть диференціальної ренти І, диференціальної ренти II, а також абсолютної капіталістичної земельної ренти, хоча не розглядає земельну ренту як особливу форму додаткової вартості. Найбільше його цікавила проблема ліквідації приватної власності на землю. Він був глибоко перекона­ний у перевагах великого виробництва перед дрібним сіль­ським господарством. Але форма реалізації суспільної власності відрізнялася у нього від положень теорії Маркса. «Трудно детально передбачити,— писав І. Франко у 1880 р.,—в який спосіб відбудеться вивласнення всіх капі­талістів і перехід знарядь праці на загальну власність, але з того, що зараз бачимо, можна припустити, що воно відбу­деться без насильства». Розвиваючи ці думки в 90-ті роки XIX ст. та на початку XX ст., він у розумінні еволюції форм власності у сільському господарстві наближався до позиції західної соціал-демократії.

Подібно до своїх видатних попе­редників соціалістів-утопістів, Луйо Блана та Фердінанда Лассаля, почасти М. Чернишевського та революційних народ­ників саме у виробничому кооперуванні трудящих він бачить один з найдієвіших засобів на шляху "до матеріаль­ного добробуту всіх робітничих людей та усунення всякого визискування економічного". Тільки велике колектив­не землеробство, переконаний Франко, відкриває можли­вості перетворити занедбані селянські землі на родючі ма­сиви, небачено піднести сільськогосподарське виробниц­тво.

Подібні статті по економіці

Аналіз динаміки матеріальних витрат та структура собівартості продукції в ПП Вебр
Формування ринкової економіки обумовлює розвиток аналізу на рівні окремих підприємств і їх внутрішніх структурних підрозділів, оскільки ці ланки (при будь-якій формі власності) складають ...

Аналіз ефективності діяльності малого підприємства
Наприкінці ХХ ст.. малий бізнес в Україні став реальністю і перетворився у самостійний сектор економіки, зорієнтований на ринкові умови розвитку. За останнє десятиріччя функціонуванн ...

Історія економічних учень
Історію людства ділять на доісторичну та історичну. Межа між ними не чітко визначена. Але вважається, що історія повинна бути документована. А документування можливе лише з появою писем ...