Економічны погляди І.Я. Франка
Досить глибоким економістом для свого часу був І. Франко (1856—1916)—великий український письменник, визнаний історик і філософ, взагалі енциклопедично освічена людина. Життя й творчість І. Франка проходили у Східній Галичині, що була в той час колонією Австро-Угорської монархії і відзначалася напруженою соціальною та національною боротьбою трудящих.
Син сільського коваля, І. Франко все своє життя присвятив боротьбі за краще майбутнє трудового народу, був безпосередньо зв'язаний з визвольним рухом українського народу й, зокрема, трудящих Східної Галичини.
І. Франко серйозно вивчав громадську діяльність і літературну спадщину Т. Шевченка, російських революційних демократів О. Герцена та М. Чернишевського. Великий вплив на Франка мали вчення соціалістів-утопістів, Лассаля, а також передових політекономів Заходу. Особливий вплив на формування його світогляду мав Дж. Мілль.
З середини 70-х років XIX ст., ще в студентські роки, І. Франко захоплюється марксизмом, вивчає твори К. Маркса та Ф. Енгельса й навіть вперше на українську мову перекладає окремі глави «Капіталу» та «Анти-Дюрінга». Надзвичайно важливого значення І.Франко надавав,політичній економії, відводячи їй одне з центральних місць у системі загальноосвітніх наук, вважаючи, що вона «безперечно найважливіша з усіх наук». Деякий час він сам викладав політичну економію в гуртках самоосвіти львівських робітників. Пізніше навіть планував написати підручник із політичної економії для широких верств трудящих з метою популяризації марксистського економічного вчення.
Економічні погляди І. Франка відбивають складний процес поступового засвоєння вченим кращих зразків світової суспільної думки. Особливо помітний вплив на його економічні погляди мав марксизм, який був тоді вже дуже популярним. Саме під впливом марксизму у І. Франка трансформується погляд на предмет політичної економії. Якщо спочатку під впливом теоретиків історичної школи він розглядав політекономію як науку про народне господарство, то пізніше І. Франко твердить, що політекономія — «це наука абстрактна», предметом якої є дослідження не лише економічних законів «теперішньої суспільності, а й загальних законів праці людської». У своїй праці «Доповнення до “Основ суспільної економії"» він писав, що економічна наука не визнає незмінності суспільного ладу, а «мусить шукати таких форм, котрі після нашого знання були відповідніші для суспільної праці і суспільного добробуту, ніж нинішні форми».
Як бачимо, І. Франко в дусі марксизму визнавав минущий характер капіталістичного ладу й прагнув використовувати знання економічної теорії для боротьби за утвердження нового суспільного ладу.
Виняткова заслуга І. Франка в історії української економічної думки полягає в тому, що він вносив у неї категорії марксистської політекономії для дослідження капіталістичних виробничих відносин. У системі марксизму черпав аргументи для обгрунтування власної оригінальної економічної програми українського народу. Крім того, велика роль Франка в розробці української наукової політекономічної термінології, тому що до нього в Україні були поширені переважно російські, польські та німецькі її мовні інтерпретації.
Подібні статті по економіці
Американський неолібералізм. Монетаризм
Монополізація економіки,
виникнення державно-монополістичної форми власності, усесвітня економічна криза
20 - 30-х рр. Поставили під сумнів основні постулати ортодоксального
неокласицизму. ...
Управлінський облік, аналіз і бюджетування витрат на матеріалах СГПП Рать
В
сучасних умовах господарювання операційна діяльність підприємств досить широко
розгалужена. Це виробництво і реалізація продукції, товарів, запасів, послуг,
виконання робіт, реалізаці ...
Договірні взаємовідносини і партнерські зв'язки у підприємницькій діяльності
Договір
є одним з основних видів зобов’язань по передачі товару, продукції чи наданні
послуг в власність та розпорядження. Історія правового регулювання договору
нараховує майже 4 тисяч ...