Економічны погляди І.Я. Франка

Досить глибоким економістом для свого часу був І. Франко (1856—1916)—великий український письмен­ник, визнаний історик і філософ, взагалі енциклопедично освічена людина. Життя й творчість І. Франка проходили у Східній Галичині, що була в той час колонією Австро-Угорської монархії і відзначалася напруженою соціальною та національною боротьбою трудящих.

Син сільського коваля, І. Франко все своє життя при­святив боротьбі за краще майбутнє трудового народу, був безпосередньо зв'язаний з визвольним рухом українського народу й, зокрема, трудящих Східної Галичини.

І. Франко серйозно вивчав громадську діяльність і лі­тературну спадщину Т. Шевченка, російських революційних демократів О. Герцена та М. Чернишевського. Великий вплив на Франка мали вчення соціалістів-утопістів, Лассаля, а також передових політекономів Заходу. Особливий вплив на формування його світогляду мав Дж. Мілль.

З середини 70-х років XIX ст., ще в студентські роки, І. Франко захоплюється марксизмом, вивчає твори К. Маркса та Ф. Енгельса й навіть вперше на українську мову пе­рекладає окремі глави «Капіталу» та «Анти-Дюрінга». Надзвичайно важливого значення І.Франко надавав,політичній економії, відводячи їй одне з центральних місць у системі загальноосвітніх наук, вважаючи, що вона «без­перечно найважливіша з усіх наук». Деякий час він сам викладав політичну економію в гуртках самоосвіти львів­ських робітників. Пізніше навіть планував написати під­ручник із політичної економії для широких верств трудя­щих з метою популяризації марксистського економічного вчення.

Економічні погляди І. Франка відбивають складний процес поступового засвоєння вченим кращих зразків світової суспільної думки. Особливо помітний вплив на його еконо­мічні погляди мав марксизм, який був тоді вже дуже по­пулярним. Саме під впливом марксизму у І. Франка транс­формується погляд на предмет політичної економії. Якщо спочатку під впливом теоретиків історичної школи він роз­глядав політекономію як науку про народне господарство, то пізніше І. Франко твердить, що політекономія — «це на­ука абстрактна», предметом якої є дослідження не лише економічних законів «теперішньої суспільності, а й загаль­них законів праці людської». У своїй праці «Доповнення до “Основ суспільної економії"» він писав, що економічна наука не визнає незмінності суспільного ладу, а «мусить шукати таких форм, котрі після нашого знання були відпо­відніші для суспільної праці і суспільного добробуту, ніж нинішні форми».

Як бачимо, І. Франко в дусі марксизму визнавав мину­щий характер капіталістичного ладу й прагнув використо­вувати знання економічної теорії для боротьби за утвер­дження нового суспільного ладу.

Виняткова заслуга І. Франка в історії української еко­номічної думки полягає в тому, що він вносив у неї кате­горії марксистської політекономії для дослідження капіта­лістичних виробничих відносин. У системі марксизму черпав аргументи для обгрунтування власної оригінальної економічної програми українського народу. Крім того, велика роль Франка в розробці української наукової політекономічної термінології, тому що до нього в Україні були по­ширені переважно російські, польські та німецькі її мовні інтерпретації.

Подібні статті по економіці

Газова промисловість Росії
У період ринкових реформ галузі паливно-енергетичного комплексу Росії удосконалювалися структурні та управлінські. На відміну від нафтової промисловості, де за період соціально-економіч ...

Економіка виробничо-господарської діяльності підприємства
собівартість економічний виробничий Практика господарювання на ринкових засадах підтверджує істину, що ефективність будь-якої виробничо-господарської та комерційної діяльності залежить на ...

Аналіз економічного потенціалу підприємства та напрями підвищення ефективності його використання
Проблема підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняного виробництва, наявність конкретних переваг, що виступають гарантом тривалого та ефективного функціонування підприємства в ри ...