Еволюція поглядів на економічне зростання та сталий розвиток

У літературі зустрічаються також інші визначення розгляданих понять. Присутність у науковому вжитку такої великої кількості трактувань Б. Селігмен пояснює тим, що " . економічне зростання становить надзвичайно складне явище. Задовільна теорія економічного зростання має брати до уваги природні ресурси, політичні інститути, законодавство, а також безліч психологічних і соціальних факторів. Розробка всеохоплюючої теорії видається майже нездійсненним завданням" 13. Саме тому, на думку Б. Селігмена, вчені виділяли для дослідження окремі фактори, які вважали найважливішими.

Усебічний розгляд проблеми подає відомий український економіст А. Філіпенко. Він, зокрема, розрізняє розвиток, економічний розвиток і зростання: "У загальновживаному значенні розвиток - це процес удосконалення тих або інших елементів суспільних відносин, матеріально-речових складників суспільства або соціально-економічних і матеріальних систем у цілому, перехід до принципово нових якісних характеристик" и. Отже, йдеться про багатовимірний процес модернізації соціально-економічної системи. І далі" . Економічний розвиток - це якісні зміни в господарській системі суспільства, що забезпечують кількісне нарощування його ресурсного потенціалу та якісне вдосконалення базових елементів формоутворюючих структур", а економічне зростання є простим збільшенням реального ВВП країни, "органічним складником економічного розвитку".

Проте в науковій літературі розмежування понять "розвиток" і "економічний розвиток" відсутнє. Чітке й логічне визначення відповідних категорій, безумовно, сприятиме кращому розумінню і спрямуванню наукового аналізу в потрібне русло.

Виходячи з традиційних теоретичних засад економісти розробляють різні моделі економічного зростання. Якщо в неокейнсіанській теорії провідним параметром потенційно можливого темпу зростання вважалася норма нагромадження і передбачалася необхідність державного регулювання, то неокласики спираються на принципово інші положення: первинними макроекономічними факторами зростання у них виступають основний капітал і робоча сила, які можуть безперешкодно сполучатися в різних пропорціях; враховуються і науково-технічний прогрес, і виробнича функція, яка є формалізованим вираженням співвідношення факторів виробництва та їхніх граничних продуктів. Виробнича функція як математична форма в неокласичній теорії зростання відігравала значно більшу роль, ніж співвідношення "витрати - випуск". Передбачалося, що воно ідбиває стан економічної рівноваги. Малися на увазі не лише технологічні зв'язки, а й соціально-економічні відносини розподілу за умов повного завантаження виробничих потужностей і повної зайнятості. Динамічна рівновага підтримується автоматично внутрішніми силами економіки на фоні вільної конкуренції і вільного ціноутворення, що забезпечує оплату виробничих факторів відповідно до їхніх граничних продуктів.

Вихід у світ статті американського економіста Р. Солоу "Внесок у теорію економічного зростання" (1956 р.) став, за словами К. Шелла, "точкою відліку для періоду поглибленої розробки теорії, яку згодом охрестили неокласичною теорією економічного зростання". Р. Солоу модифікував виробничу функцію Коба - Дугласа, впровадив в аналіз категорію науково-технічного прогресу, дослідив межі економічного поступу з позиції вичерпності ресурсів, запропонував методику розрахунків, пов'язаних з матеріалізацією технічних ідей, тощо. За теоретичну розробку проблеми економічного зростання Р. Солоу було присуджено Нобелівську премію (1987 p.).

Подібні статті по економіці

Багатомірна класифікація нового об’єкта методами дискримінаційного аналізу
Поділ сукупностей на групи, однорідні в тому чи іншому розумінні, пов'язаний з такими діями, як систематизація, типологія, класифікація, групування. Традиційно зазначений поділ виконують ...

Державна інвестиційно-інноваційна політика
інноваційний політика україна економіка В теперішній час, на етапі економічного зростання України, регулювання інвестиційного і інноваційного процесів з боку держави набувають особливого ...

Використання трудових ресурсів Західної України
Перехід до ринкової економіки на сучасному етапі характеризується поступовим зрушенням в структурі зайнятості населення за галузями, сферами та секторами економіки України. Розглядаючи проб ...