Проблеми та шляхи вдосконалення обліку витрат на виробництво

Під собівартістю продукції розуміють в економічному значенні сукупні витрати на її виробництво і збут, тобто вартість всіх ресурсів, що була використана підприємством для перетворення вхідного продукту у вихідний за умови розширеного відтворення.

Бухгалтерський облік розглядається як цілісна концептуальна система, що є сукупністю елементів певного змісту і форми, пов’язаних між собою та об’єднаних інформаційними потоками. Це, з одного боку, складна система, яка не може бути вивчена з однієї позиції в часі або просторі; з другого - це система, побудована для вирішення багатоцільового завдання; з третього - він система, що складає підсистему більш складнішої системи - управління; і з четвертого - інформаційна система з властивостями кібернетичних систем, адже одним із основних її завдань є переробка та надання інформації [7, c. 13]. витрата бухгалтерський облік звітність

Обґрунтовано, що для поширення інтеграційних можливостей обліку в управлінні формуванням витрат необхідно використовувати багаторівневий системний підхід, який передбачає:

• на теоретичному рівні - розробку класифікацій, сукупність яких виявиться достатньою для характеристики витрат як об’єкта обліку. Їх ціль - упорядкування деяких угрупувань об’єктів, різних за характером, сферами функціонування, цілевою орієнтацією, завдяки виділенню відповідних груп за специфічними, тільки їм властивими ознаками, розкрити їх внутрішній зміст, розпізнати властивості та оцінити пов’язані з ними можливості;

• на концептуальному рівні - посилення акцентів на підлеглості функції обліку витрат інтересам системи управління в формулюванні цілей і головних завдань обліку, принципів його організації і побудови інформації. На цьому рівні слід визначитися щодо підходу до організації обліку. Головне

завдання полягає у тому, щоб вирішити зберегти чи ні існуючу організацію, побудовану на функціональному розподілі праці, чи реорганізувати структуру в напрямку використання програмно-цільового підходу, котрий передбачає інтеграцію обліку з іншими функціями управління. Слід також визначитись стосовно доцільності бухгалтерської калькуляції виробничої собівартості;

• на методичному рівні - усвідомлення й використання методики формування і комбінування класів організаційних структур, яка б переводила принципи організації обліку витрат в конкретну практичну площину і дозволяла доцільно організовувати обліковий персонал;

• рекомендації, пов’язані з удосконаленням оперативного обліку та глибоким розкриттям витрат в аналітичному бухгалтерському обліку;

• обґрунтування системи критеріїв, що дозволяють оцінити стан обліку витрат з точки зору його цілеспрямованості;

• на практичному рівні - реалізацію концептуальних і методичних рішень.

Наступною теоретичною проблемою обліку витрат виробництва є конкретизація таких понять, як прямі та непрямі витрати. На жаль, у жодному з нині діючих П(С)БУ, включаючи ПБУ 16 "Витрати", немає чіткого визначення категорії прямих витрат. Їх офіційне визначення лише в Методичних рекомендаціях № 47 п. 11, де вказано, що це "витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до певного об’єкта витрат економічно можливим шляхом".

Назвати таке визначення вичерпним і зрозумілим не можна щонайменше з двох основних причин:

. Вживання у ньому слова "безпосередньо" вже наштовхує на думку про те, що ніяких проміжних розрахунків і етапів при віднесенні даного роду витрат на об’єкт витрат не має бути.

. Буквальний зміст поняття "економічно можливим шляхом", включає і їх віднесення шляхом розподілу пропорційно до певної бази.

Отже, в самому визначенні знаходимо суперечності. Це стосується і визначення поняття "прямих витрат", яке знаходимо в П(С)БО 16 "Витрати" п.4: "прямі витрати - витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об’єкта витрат економічно доцільним шляхом". Зважаючи на те, що вибір шляху віднесення непрямих витрат передбачає, в першу чергу, обґрунтування саме доцільності (даного) обраного способу їх віднесення до конкретного об’єкта, вживання вислову "економічно доцільним шляхом" є некоректним. Встановлені норми виробничих витрат дозволяють розраховувати собівартість продукції відразу після закінчення її виробництва, що є надзвичайно важливим для прийняття оперативних управлінських рішень і вирішення маркетингових проблем. Це має позитивний вплив на спрощення та підвищення оперативності самої процедури розрахунків собівартості одиниці продукції (робіт чи послуг).

Подібні статті по економіці

Аналіз виробництва та реалізації продукції
В сучасних умовах ринку і конкуренції значно зростає актуальність та необхідність проведення аналізу виробництва та реалізації продукції. Це пояснюється тим, що зі зміною кон'юктури рин ...

Види ринку
Сучасна ринкова економіка являє собою складний організм , що складається з величезної кількості різноманітних виробничих, комерційних, фінансових і інформаційних структур , що взаєм ...

Аналіз економічного потенціалу підприємства та напрями підвищення ефективності його використання
Проблема підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняного виробництва, наявність конкретних переваг, що виступають гарантом тривалого та ефективного функціонування підприємства в ри ...