Ефективний внутрішній ринок як пріоритет соціально-економічного розвитку України

Внутрішній ринок є основою функціонування народного господарства, його необхідною макроекономічною інфраструктурою, яка впливає на життєдіяльність усього суспільства. Недосконалість внутрішнього ринку спричиняє виникнення різноманітних його спотворень - тіньових ринків, нецивілізованих форм торгівлі та ін.

Ринок виявляє тенденції, врахування яких дозволяє виробництву краще орієнтуватися на інтереси споживачів. Суперечність між виробництвом і споживанням як первинна суперечність процесу національного відтворення існує постійно, але характер її прояву змінюється. У трансформаційній економіці, зустрічаючись із труднощами і проблемами у сфері виробництва й обігу, більш активні ринкові суб’єкти через підвищення цін зазвичай перерозподіляють у свою користь додану вартість, перекладаючи приріст витрат на кінцевого споживача.

Серед пріоритетів розвитку внутрішнього ринку споживчих товарів найважливішим є підвищення платоспроможного попиту [3]. Особлива важливість і значення цієї проблеми зумовлені потребами стимулювання економічного зростання. Економічне зростання є найкращим засобом підвищення реальних доходів населення, а, отже, і платоспроможного попиту. З іншого боку, стимулювання платоспроможного попиту є основним напрямом регулювання розвитку національного виробництва та розширення внутрішнього ринку. Якщо існує попит, то здійснюється процес виробництва товарів та їх реалізація. Високий платоспроможний попит - необхідний чинник ефективного функціонування внутрішнього ринку.

Активний розвиток внутрішнього ринку є важливим джерелом економічного зростання, який реалізується і за умов несприятливої зовнішньоекономічної кон’юнктури [4]. Економічне зростання при цьому стимулюється за допомогою максимізації внутрішнього споживання.

Основними чинниками економічного зростання в Україні були, насамперед, зовнішні фактори [5], зокрема істотне зниження валютного курсу гривні і підвищення цін на основні товари українського експорту на світових ринках. На внутрішньому ринку внаслідок стихійного процесу первісного нагромадження капіталу утворилися потужні фінансово-промислові угрупування, тісно пов’язані з владними структурами та бюджетними ресурсами. Сформувалися економічні відносини, які є значною мірою деформованими, непрозорими, такими, що регулюються не ринковими механізмами і нормами закону, а неформальними домовленостями та вибірковим застосуванням чинного законодавства.

Головною рушійною силою розвитку внутрішнього ринку є платоспроможний попит. Проблема попиту - це насамперед проблема реальних доходів економічних суб’єктів. Тільки на основі збільшення доходів можна сформувати істотний багатосегментний попит і відповідний високий рівень купівельної спроможності населення. У цьому плані одним з головних напрямів національної економічної політики стає стимулювання внутрішнього попиту. Особлива важливість і значення проблеми платоспроможного попиту зумовлені потребами стимулювання сталого економічного зростання.

Загальноприйнятий показник розвитку ефективного внутрішнього ринку - перевищення темпів зростання внутрішнього попиту над темпами збільшення експорту. Необхідним є випереджаюче зростання внутрішнього споживання та підвищення його частки в структурі ВВП. Серед показників рівня розвитку внутрішнього ринку важливими також є: випереджаюче зростання внутрішнього попиту порівняно із зовнішнім попитом, переорієнтація внутрішніх споживачів з іноземних товарів на вітчизняні (імпортозаміщення).

Подібні статті по економіці

Форми і системи оплати праці на підприємстві
Темою курсової роботи є заробітна плата: її сутність, форми і методи оплати праці на підприємстві. Актуальність досліджуваної теми полягає в тому, що сучасна економічна ситуація в Ук ...

Тіньова складова національної економіки та напрямки протидії
Світовий історичний досвід господарювання показує, по-перше, що "тіньова" економіка у різних масштабах існувала практично у всіх економічних системах, по-друге, - багатогранні ...

Багатомірна класифікація нового об’єкта методами дискримінаційного аналізу
Поділ сукупностей на групи, однорідні в тому чи іншому розумінні, пов'язаний з такими діями, як систематизація, типологія, класифікація, групування. Традиційно зазначений поділ виконують ...