Меню сайту

Формування прибутку промислового підприємництва

В Україні відбуваються глибокі економічні перерви, обумовлені поверненням країни в річище загальних процесів світового розвитку. Йде корінна ламка старого механізму керування економікою, його заміна ринковими методами господарювання. Поступово створюються реальні умови, при яких економіка перестає бути заручницею політики, а ідеологічні догми - керівництвом до дії.

Ринкова економіка, при всій розмаїтості її моделей, характеризується тим, що являє собою соціально орієнтоване господарство, що доповнюється державним регулюванням. Україна, що підвелася на шлях важких реформ, зштовхується з множиною проблем. Одна з них - непрофесіоналізм у сфері керування, переваження некваліфікованих керівників на підприємствах усіх рівнів, прагнення управляти методами, властивими адміністративно-командній системі. Ринкові відносини, що передбачають плюралізм форм власності, право на повну господарську самостійність і розпорядження результатами праці, зокрема, у формуванні матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, розподілі прибули, виходу на зовнішні ринки, створюють об'єктивні економічні умови і викликають необхідність застосування ринкових методів керування (і, насамперед використання всього потенціалу сучасного менеджменту) у діяльності підприємств.

«Положення про склад витрат по виробництву і реалізації продукції (робіт послуг), що включаються в собівартість продукції (робіт, послуг), і про порядок формування фінансових результатів, що враховуються при оподатковуванні прибули»1, прямо вказує, що «…кінцевий фінансовий результат (прибуток або збиток) складається з фінансового результату від реалізації продукції (робіт, послуг), основних засобів і іншого майна підприємства і прибутків від позареалізаційних операцій, зменшених на суму витрат по цих операціях…»2...

Ринкова економіка орієнтує фірми на задоволення попиту і потреб ринку, на запити конкретних споживачів і організацію виробництва тільки тих видів продукції, що користуються попитом і можуть принести фірмі необхідну для розвитку прибуток. Ринок характерний постійним прагненням до підвищення ефективності виробництва, припускає свободу прийняття рішень тими, хто відповідає за кінцеві результати діяльності фірми і її підрозділів; потребує постійних коригувань цілей і планових програм фірми в залежності від стана ринку. Для цього потрібна особлива система керування, характерна для ринкових умов, що враховує пріоритети, специфіку і менталітет України.

Наша країна будує ринок, де повинна бути реальна економічна свобода для більшості людей. Щоб учинити такий величезний стрибок, потрібно мати адекватну ринку систему керування і культуру фірми, що спроможні забезпечити продуктивність, ефективність, динамічність, адаптивність виробництва до різноманітних вимог споживачів і постачальників. Менеджмент як засіб найбільше ефективного керування фірмою має такий потенціал. Сучасна теорія і практика менеджменту одержує для України особливе значення з двох точок зору. По-перше, перехід російської економіки на ринкові відносини об'єктивно визначає необхідність вивчення форм і методів керування на рівні основної господарської ланки. Практичне використання такого досвіду на вітчизняних підприємствах - одна з першочергових задач і один із головних резервів їхнього господарського добробуту. Далі широкий вихід вітчизняних підприємств на світові ринки з обумовлює необхідність глибокого вивчення і знання міжнародної практики менеджменту.

І теорія, і практика переконують, що успіху на ринку домогтися неможливо без ефективного і цілеспрямованого керування всіма процесами, пов'язаними з функціонуванням підприємства в ринкових умовах. Зауважимо, що сучасне керування завжди повинно носити системний характер. Як відомо, система керування являє собою комплекс дій, що потребується для забезпечення узгодженої спільної діяльності людей, а також сукупність здійснююче керування ланок і зв'язків між ними[1] .

Найбільша помилка багатьох російських підприємців полягає в недооцінці ними фінансового менеджменту (керування фінансовими потоками). Деякі підприємці пояснюють це особливою складністю фінансових проблем, а тому делегують свої повноваження підлеглим. Така позиція помилкова: ніякою уявою не можна не спрямовувати, не контролювати самостійно грошові потоки як що надходять, так і виходять. Саме в прямуванні цих потоків і концентрується, реальний результат підприємницької активності і сховані ті можливості підвищення результативності бізнесу, пошук яких веде підприємець. Тому вітчизняному підприємцю, насамперед, необхідно засвоїти всі основні принципи і підходи керування фінансами, добре в них розбиратися, інакше він приречений на не успіх. Таким чином, проблема оволодіння всім потенціалом фінансового менеджменту, усіма його секретами - це питання життя і смерті бізнесу, особливо в специфічних умовах російського ринку[2] .

Ринкові зміни, що відбуваються в нашій країні, роблять нагальною потребою одержувати й ефективно застосовувати досвід господарювання в новій обстановці. Умови і принципи функціонування підприємств, результати діяльності тепер залежать від конкурентноздатності їхньої продукції на ринку. У пристосуванні до вимог конкретних ринків дуже важливим є передбачення, оцінка рівня якості техніко-економічних параметрів продукції, її ціни, термінів постачання. Причому це необхідно робити заздалегідь, ще на стадії розробки нової продукції, модернізації, удосконалення що випускаються виробів, до початку виробничого циклу. Дуже важливо мати всю необхідну ділову інформацію і для розробки збутової політики.

Сучасний менеджмент - це тисяча можливих варіантів і нюансів управлінських рішень, у тому числі у фінансовій області. Це ні в якому разі не догматичне, а дуже динамічне багатопланове явище, прояв котрого постійно коректується відповідно до конкретних умов. Як тільки менеджмент відстає від реальних потреб ринкової обстановки, він перестає відповідати запропонованим вимогам. Управлінські рішення, розроблені одним підприємством і добре себе в нього що зарекомендували, можуть виявитися не тільки марними, але навіть дуже небезпечними для іншого. Багатовариантність рішень і ходів менеджменту, гнучкість і неординарність господарських комбінацій, унікальний характер кожного управлінського рішення в конкретній специфічній ситуації складає основу керування. Тому в діяльності менеджерів упор припадає робити не на стандартні рішення, а на спроможність швидко і правильно оцінити господарську ситуацію і знайти той єдино можливий у даному положенні підхід, що і є в конкретних умовах оптимальним. Для сучасного менеджменту характерні:

· Стабільне прагнення до підвищення ефективності виробництва і бізнесу в цілому;

· Широка господарська самостійність, що забезпечує свободу ухвалення рішення тим, хто відповідає за кінцеві результати функціонування на ринку підприємства в цілому або його підрозділах;

· Постійне коригування цілей і програм у залежності від стана ринку, змін зовнішнього середовища;

· Орієнтація на досягнення запланованого кінцевого результату діяльності організації;

· Використання сучасної інформаційної бази для різноманітних розрахунків при прийнятті управлінських рішень;

· Зміна функції планування від поточного - до перспективного;

· Вихід фінансового менеджменту на передній план у всій системі керування підприємства;

· Упор на всі основні чинники поліпшення діяльності фірми;

· Оцінка керування в цілому тільки на основі реально досягнутих кінцевих результатів;

· Максимальне застосування математичних методів і досягнень інформатики на базі ЕОМ;

· Притягнення всіх співробітників до керування фірмою;

· Здійснення керування на основі передбачення змін, гнучких рішень;

· Опора на інновації в кожному сегменті роботи організації, нестандартні рішення;

· Проведення глибокого економічного аналізу кожного управлінського рішення;

· Спроможність розумно ризикувати й управляти ризиком;

· Зростання ролі маркетингу в бізнесі до ключевої1.

Перехід до ринкових відносин потребує глибоких зсувів в економіці - вирішальній сфері людської діяльності. Необхідно здійснити крутий поворот до інтенсифікації виробництва, переорієнтувати кожне підприємство, організацію, фірму на повне і першочергове використання якісних чинників економічного росту. Повинний бути забезпечений перехід до економіки вищої організації й ефективності з всестороннє розвитими продуктивними силами і виробничими відношеннями, добре налагодженим господарським механізмом.

    Подібні статті по економіці

    Фондовая биржа, как элемент рыночной инфраструктуры
    Ринок цінних паперів. Фіктивний капітал. Випущені акціонерними товариствами акції й облігації поступають в обіг, створюючи ринок цінних паперів. Про масштаби цього ринку свідчить то ...

    Аналіз випуску готової продукції та її реалізації
    За умов ринкової економіки господарчим суб’єктом (підприємством) надані широкі права і можливості у реалізації своїх економічних інтересів, вибору способів організації виробництва, збуту ...

    Діагностика відновлення основних фондів підприємства
    Одне з чинних місць в управлінні матеріальними ресурсами займає процес відтворення та вдосконалення основних фондів. Мета даної роботи розглянути форми відтворення та вдосконалення осно ...

    Copyright © 2017. www.ekonomikam.com. Всі права захищені.