Меню сайту

Розподіл прибутків підприємства.

Залучити засоби - одна сторона медалі. Друга - особливо важлива - використовувати грошові ресурси найбільше ефективно, оборотньо. Як відомо, необхідно вчасно повернути авансовані засоби після виробництва і реалізації продукції. Всі наступні витрати після авансування вкладення засобів іменуються інвестуванням. Якщо ж вкладення в підприємство здійснюється з одержуваної в ході виробництва прибули, те подібні вкладення приймають форму ре інвестування[8].

Авансування виробництва - процес формування статутного (тобто початкового) капіталу, інвестування виробництва - додаткові вкладення до статутного капіталу, ре інвестування - це додаткові вкладення, здійснювані з прибутку, одержуваної від виробництва товарів і їхньої наступної реалізації.

Вартість авансованого капіталу постійно зберігається в незмінному розмірі за рахунок адекватної компенсації його зносу, тобто за рахунок адекватної компенсації його зносу, тобто за рахунок амортизації капіталу. Процес амортизації - це триєдиний процес: списання зносу, тобто зменшення вартості використовуваного капіталу;

умикання повного розміру списання в ціну товару, що провадиться за допомогою даного устаткування і призначений для реалізації;

зарахування розміру внеску, включеної в ціну товару, на амортизаційний рахунок для зберігання розміру капіталу на старому рівні. Розмір цього амортизаційного рахунку повинний бути еквівалентний сумі вкладень або авансованого капіталу.

Знецінення авансованого капіталу не відбувається, оскільки знос компенсується амортизацією. Проте така ситуація характерна лише для функціонуючого капіталу, тобто залученого в процес виробництва. Капітал, що авансований, але не залучений у процес виробництва, знецінюється.

Під ліквідністю розуміється оборотність капіталу в грошову форму у випадку виникнення такої необхідності (наприклад, для погашення боргів). Поняття «неліквід», що існує в середовищі російських ділових людей, означає, що якась вартість не може бути звернена в гроші (наприклад, неякісний товар, що не вдасться продати). Неліквідні засоби, зрештою, припадає списувати за рахунок прибули, що знижує ефективність виробництва, у чому, природно, не зацікавлений жодний менеджер. У цьому змісті самим ліквідним засобом є самі гроші[9].

По своєму функціональному призначенню капітал, як відомо, підрозділяється на два значні складових елементи - капітал основний і капітал оборотний. Засоби, вкладені в основний капітал, відшкодовуються поступово, частинами, протягом достатньо тривалого періоду часу. Причому стосовно до кожного елемента основного капіталу період повернення вкладених засобів буде розрізнений (у залежності від нормативного терміна його використання)[10].

У прагненні до успіхів підприємству припадає вирішувати велику дилему фінансового менеджменту: рентабельність або ліквідність? - і найчастіше жертвувати або тим, або іншим у спробах сполучити динамічний розвиток із наявністю достатнього рівня коштів і високої платоспроможності. Справа в тому, що ліквідні утруднення і, відповідно, низькі значення коефіцієнта поточної ліквідності можуть свідчити не про фінансову хворобу і неплатоспроможність, а про динамічний розвиток підприємства, бурхливому нарощуванні обороту і швидкого освоєння ринку.

Роздивися для ілюстрації два приклади. Перший із них показує, що для підприємств малого і середнього бізнесу високі темпи нарощування обороту спричиняють за собою підвищені ліквідні потреби. Другий приклад говорить про те, що і для значних підприємств занадто бурхливі темпи росту обороту чреваті ліквідними трудностями. Нарешті обидва приклади свідчать про фундаментальне протиріччя, дилемі, що припадає дозволяти підприємствам на всіх етапах їхнього розвитки: або діяльність рентабельна, або вона приносить достатній рівень ліквідних засобів. Примирити одне з іншим важко, але, як ми побачимо, можливо[11].

Приклад 1.

Візьмемо три підприємства, що знаходяться на різних стадіях розвитки: М («мале»), С («середнє») і ДО («значного»), див. таблицю 1.

Підприємство М з обсягом активу 10 тис. грн. і 10-тисячним річним оборотом перебуває в стадії навального «виходу з дитячих пелюшок». Середньорічний темп приросту обороту 30%; комерційний марж (рентабельність обороту) росте повільно: 3% у першому році, 5% у другому році, 7% у третьому році, зате підприємство виграє на підвищенні коефіцієнта трансформації (оборотності активів): 1, 1,1 і 1,2 у першому, другому і третьому роках відповідно[12].

Перейти на страницу: 1 2 3 4

Подібні статті по економіці

Витрати підприємства
Виробнича практика господарювання на ринкових засадах підтверджує ту незаперечну істину, що результативність (ефективність) будь-якої виробничо-господарської та комерційної діяльності з ...

Ефективність технічного переозброєння підприємств та методи оцінки ефективності інвестиційних проектів
Формування національної економіки на засадах самостійного розвитку зумовило комплекс проблем, серед яких особливе місце належить інвестиціям в основний капітал, що відтворюють і оновлюют ...

Аналіз та оцінка оборотних активів та їх використання на ПАТ Завод Фіолент
На сучасному етапі економічного розвитку, в умовах ринкових відносин в Україні необхідно приділяти увагу організації управління оборотним капіталом промислових підприємств. Фінансова ді ...

Copyright © 2017. www.ekonomikam.com. Всі права захищені.