Меню сайту

Шляху підвищення рентабельності виробництва.

Якщо підприємство дістає прибуток, воно рахується рентабельним.

Але як не припустити «сповзання» підприємств до одержання прибутку за будь-яку ціну? Як розумно обмежити їх у цьому прагненні? Адже сьогодні підприємство може збільшити прибуток не тільки за рахунок кращої роботи, росту обсягу виробництва потрібної народному господарству продукції і зниження її собівартості, але і за рахунок рентабельної продукції, довільного збільшення цін на вироби без відповідного підвищення якості і т.п.

Показники рентабельності, застосовувані в економічних розрахунках, характеризують відносну прибутковість. Розрізняють показники рентабельності продукції і рентабельності підприємства.

Рентабельність продукції приміряють у 3-х варіантах: рентабельність реалізованої продукції, товарної продукції й окремого виробу.

Рентабельність реалізованої продукції це відношення прибули від реалізації продукції до її повної собівартості. Рентабельність виробу - це відношення прибули на одиницю виробу до собівартості цього виробу. Прибуток по виробі дорівнює різниці між його оптовою ціною і собівартістю.

Показники рентабельності і прибутковості мають загальну економічну характеристику, вони відбивають кінцеву ефективність роботи підприємства і що випускається їм продукції. Головним із показників рівня рентабельності є відношення загальної суми прибули до виробничих фондів.

Існує багато чинників, що визначають розмір прибули і рівень рентабельності. Ці чинники можна підрозділити на внутрішні і зовнішні. Зовнішні - це чинники, що не залежать від зусиль даного колективу, наприклад зміна цін на матеріали, продукцію, тарифів перевезення, норм амортизації і т.д. Такі заходи проводяться в загальному масштабі і сильно впливають на показники, що узагальнюють, виробниче - господарської діяльності підприємств.

Структурні зсуви в асортименті продукції істотно впливають на розмір реалізованої продукції, собівартість і рентабельність виробництва. Задача економічного аналізу - виявити вплив зовнішніх чинників, визначити суму прибули, отриману в результаті дії основних внутрішніх чинників, що відбивають трудові вкладення робітників і ефективність використання виробничих ресурсів.

Показники рентабельності (прибутковості) є загальноекономічними. Вони відбивають кінцевий фінансовий результат і відбиваються в бухгалтерському балансі і звітності про прибутки і збитки, про реалізацію, про прибуток і рентабельність.

Рентабельність можна розглядати як результат впливу техніко-економічних чинників, а значить як об'єкти техніко-економічного аналізу, основна ціль якого виявити кількісну залежність кінцевих фінансових результатів виробниче - господарської діяльності від основних техніко-економічних чинників.

Рентабельність є результатом виробничого процесу, вона формується під впливом чинників, пов'язаних із підвищенням ефективності оборотних коштів, зниженням собівартості і підвищенням рентабельності продукції й окремих виробів.

Загальну рентабельність підприємства необхідно розглядати як функцію ряду кількісних показників - чинників: структури і фондовіддачі Основних виробничих фондів, оборотності нормованих оборотних коштів, рентабельності реалізованої продукції.

Методика аналізу загальної рентабельності:

1. По чинниках ефективності;

2. У залежності від розміру прибутку і розміри виробничих чинників.

Балансова (загальна) прибуток - це кінцевий фінансовий результат виробниче - фінансової діяльності. Замість загального прибутку в підприємства може утворитися загальний збиток, і таке підприємство перейде в категорію збиткових.

Загальний прибуток (збиток) складається з прибутку (збитку) від реалізації продукції, робіт і послуг; позареалізаційних прибутків і збитків. Під рентабельністю підприємства розуміється його спроможність до збільшення вкладеного капіталу. Задачею аналізу рентабельності є декілька положень:

оцінити динаміку показника рентабельності з початку року, ступінь виконання плану, визначають і оцінюють чинники, що впливають на ці показники, і їхній відхилення від плану;

виявляють і вивчають причини втрат і збитків, викликаних безгосподарністю, помилками в керівництві й інших недоглядах у виробниче - господарської діяльності підприємства;

розкривають і підраховують резерви можливого збільшення прибутку або прибутку підприємства.

Перейти на страницу: 1 2

Подібні статті по економіці

Грошово-кредитна політика та її роль в державному регулюванні економіки
Стабільність та розвиток національної економіки забезпечується використанням державою різноманітних інструментів макроекономічного регулювання. Одним з найдієвиших засобів макроекономіч ...

Боргова безпека методологія оцінки та механізми забезпечення
Боргова безпека підприємства є однією з найважливіших складових фінансової безпеки, проблема якої стала найбільш актуальною в період світової фінансової кризи 2008-2010 рр. За цих обста ...

Аналiз iнвестицiйної дiяльностi в умовах ринкової економiки
Успішне проведення ринкових реформ в Україні неможливо без ефективної структурно-інвестиційної політики перетворення економіки з метою створення сприятливого інвестиційного клім ...

Copyright © 2020. www.ekonomikam.com. Всі права захищені.