Базові поняття у визначенні сутності підприємницької діяльності та якостей її суб’єкта

Поняття «підприємництво» як в економічній, так і соціально- психологічній літературі трактується по-різному, але стрижнем всіх визначень виступає ефективна мотивована активність людини.

Підприємництво - ініціативна самостійна діяльність громадян, направлена на отримання прибутку або особистого доходу, здійснювана від свого імені, під свою майнову відповідальність або від імені і під юридичну відповідальність юридичної особи. Підприємець може здійснювати будь-які види господарської діяльності, не заборонені законом включаючи комерційне посередництво, торгово-закупівельну, консультаційну та іншу діяльність, а також операції з цінними паперами.

Підприємництво - це форма діяльності у сфері виробництва товарів і послуг з метою отримання можливо більшому прибутку.

Підприємництво - це мистецтво ведення ділової активності, уміння організувати власний бізнес і достатньо успішно здійснювати функції, пов’язані з веденням власної справи, також це інтелектуальна діяльність, пов’язана з усуненням незадоволеності, що обумовлює активну діяльність. Підприємництво означає здійснення нових комбінацій у виробництві, рух на нові ринки, створення нових продуктів, обгрунтований ризик. Досвід реформ в нашій країні приводить до розуміння того, що підприємництво - основний чинник динамізму ринкового господарства. Підприємницька активність в ринковій економіці виявляється переважно в зростанні числа самостійних приватних підприємців, і поки, на жаль, вона дуже обмежена у сфері виробничої діяльності, де тільки і може повною мірою реалізуватися новаторська функція підприємницького потенціалу. Серед найважливіших функцій підприємництва виділяються наступні:

• забезпечення зайнятості населення; підприємство надає робочі місця працездатній частині населення;

• забезпечення відтворювання і задоволення потреб населення; потреби населення постійно зростають, і їх задоволення лежить в основі діяльності підприємства, яке проводить для цього необхідну кількість товарів і послуг.

• розвиток соціально-економічної сфери суспільства; сюди можна віднести підвищення рівня життя і добробуту населення, соціально-економічну допомогу населенню та ін.;

• поповнення бюджету; підприємство поповнює бюджет за рахунок податкових відрахувань;

• реалізація підприємницьких здібностей людей.

Підвищення ефективності підприємства неодмінно потребує підготовки тих, хто його має здійснювати, - підприємців.

Підприємцями ми називаємо господарських суб’єктів, функцією яких є здійснення нових комбінації, і які виступають як його активний елемент.

Особові якості підприємця - здатність реагувати на зміни економічної і суспільної ситуації, самостійність у виборі і ухваленні рішень, наявність управлінських здібностей. На думку І.Кирцнера, головна роль підприємця полягає в тому, щоб досягти такого регулювання системи, здійснити таке її налаштування, яке забезпечувало б рух ринків до стану рівноваги, тобто підприємець є «врівноважуючою силою».

Підприємець (entrepreneur) - це людина, що виконує на виробництві особливі функції:

• підприємець об’єднує землю, капітал і працю в єдиний процес виробництва економічних благ (товарів і послуг);

• підприємець ухвалює ключові (головні) рішення в процесі виробництва, «прокладаючи курс» фірми;

• підприємець - новатор. Він прагнути проводити нові товари і послуги, використовувати нові технології виробництва.

Поняття підприємництва з часом розширилося, додалися функції і вже такі характеристики, як особистий ризик, реакція на фінансові можливості і бажання довго і наполегливо працювати, не зважаючи на відпочинок, тобто, те, що традиційно вважається рисами доброго підприємця, зовсім не обов’язково свідчить про можливості тієї ж самої людини ефективно управляти організацією у міру того, як вона стає більшою. Для того, щоб досягти ефективності в підприємницькій діяльності, будь-який підприємець повинен володіти сукупністю індивідуальних і психологічних характеристик.

Перш за все підприємець повинен досконало знати ту справу, якою займається, бути фахівцем в ній. У нього повинні бути одночасно якості і адміністратора, і лідера. Підприємець повинен бути комунікабельним і володіти уявою стратега. Його інтелектуальні горизонти повинні бути широкими, а моральні стандарти високими. У підприємця повинне бути відчуття перспективи, знання того, що потрібне його компанії зараз і в майбутньому. Він повинен уміти слухати людей; в основі ж всіх достоїнств доброго підприємця лежить чесність. Без чесності не може бути довіри, і слід пям’ятати, що лідерство базується на довірі.

Подібні статті по економіці

Виникнення та функціонування капіталістичної власності
Розглядаючи власність як економічну категорію, ми виходимо з того, що вона є економічною основою виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ, становлення і розвитку пе ...

Боргова безпека методологія оцінки та механізми забезпечення
Боргова безпека підприємства є однією з найважливіших складових фінансової безпеки, проблема якої стала найбільш актуальною в період світової фінансової кризи 2008-2010 рр. За цих обста ...

Державне регулювання підприємництва
Державне регулювання підприємництва є напрямом державної політики, спрямованим на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між ре ...