Шляхи вдосконалення обліку фінансових результатів

Проте, якщо при складанні Звіту про рух грошових коштів використовується розподіл на операційну, фінансову та інвестиційну діяльність, то Звіт про фінансові результати передбачає розподіл на:

операційну діяльність (рядок 010-105);

іншу діяльність (рядок 110-195).

Така узгодженість між формами звітності дозволяє досягти комплексного підходу при складанні фінансової звітності та покращує їх взаємозв’язок. Крім того, використання розподілу фінансових результатів за видами діяльності є перспективним напрямком розвитку системи бухгалтерського обліку та економічного аналізу, оскільки дасть змогу отримувати оперативну інформацію про активність та результативність роботи підприємства в розрізі окремих видів її діяльності, що є надзвичайно цінним в управлінні підприємством.

Для удосконалення управління підприємством необхідно використовувати нові методи управління і сучасні технічні засоби побудови різних інформаційних систем. А це насамперед автоматизована обробка даних.

Однією з ділянок автоматизованої обробки даних є аналіз результатів діяльності підприємства. Основними завданнями такої роботи є :

аналіз обліку доходів і витрат;

автоматизоване ведення їх синтетичногоі аналітичного обліку;

здійснення аналізу на основі бухгалтерського обліку;

отримання комп`ютерних рішень по управлінню доходами, витратами і фінансовими результатами.

подача фінансової звітності в електронному вигляді

Вирішення даних задач може бути реалізоване лише при наявності достатньої економічної інформації та матеріальної бази підприємства.

Окрім автоматизації бухгалтерського обліку важливе значення має оперативна інформація з аналізу. Раніше дані завдання виконувалися в програмі Excel, Access та інших по ініціативі бухгалтера і в міру його знань з даної сфери, або шляхом залучення спеціалістів зовні.

На досліджуваному підприємстві були виявлені певні недоліки щодо здійснення бухгалтерського обліку фінансових результатів та запропоновані такі шляхи їх вдосконалення:

збільшення оперативної обробки первинної та звітної документації, покращення контролю за рівнем витрат;

Важливим етапом покращення контролю за рівнєм матеріальних витрат є їх нормування, тобто використання елементів нормативного методу калькулювання витрат на собівартість продукції. Це є досить ефективним саме для контролю за матеріальними витратами, тому що при створенні одиниці продукції, як правило, відомі питомі витрати сировини та матеріалів. Норма забезпечує оцінку витрат на 1 одиницю виробництва, а кошторис - оцінку витрат на весь обсяг виробництва. На нашу думку, нормативний метод обліку витрат і калькулювання собівартості продукції особливо яскраво проявляє інтеграцію обліку і контролю.

Удосконалення контролю загальновиробничих витрат полягає у здійсненні організаційного і методологічного взаємозв'язку обліку і контролю; посилення оперативності виявлення, узагальнення і групування витрат і допущених відхилень в розрізі центрів відповідальності та за місцями виникнення витрат; організація планування та здійснення контролю на етапах постачання та реалізації; організація контролю в першу чергу на рівні стратегічного планування, де контроль дає значний ефект у підвищенні ефективності діяльності підприємств.

ведення на підприємстві обліку побічної продукції соняшнику і зерновиробництва;

Побічна продукція - це сільськогосподарська продукція, яка одержується від одного біологічного активу або їх групи одночасно з основною, але має другорядне значення, а економічні вигоди від її використання є несуттєвими. Побічній продукції як продукту виробництва властиві якісні параметри, які повинні бути враховані при вартісному відображенні її в обліку, тобто побічна продукція потребує удосконалення оцінки при первісному визнанні. Її вартість вираховують із витрат виробництва при калькулюванні основної продукції, проте зазначений принцип вважаємо неправильним.

Окреслене обумовлюється, в першу чергу, виникненням витрат виробничого характеру, за наслідками яких отримують основну продукцію та побічну, одержання яких потребує адекватного розподілу зазначених витрат. Тобто розподіл витрат можна також проводити між продукцією основною та побічною, при цьому слід враховувати додаткові витрати, які виникатимуть в подальшому. Тож побічна продукція вимагає окремого калькулювання.

Оцінка побічної продукції може здійснюватись у двох запропонованих напрямах:

перший - за нормативними витратами або за ринковими цінами подібних активів, скоригованими з урахуванням індивідуальних характеристик чи за вирахуванням із загальної суми витрат виробництва вартості основної продукції (з використанням методу аналогів);

Подібні статті по економіці

Змістово-типологічна характеристика економічної безпеки підприємства (організації)
Незважаючи на позитивні зрушення в економіці, що відбулися в останні роки, практично кожне друге підприємство ще залишається збитковим. Проблема збитковості підприємств та організацій - ...

Використання трудових ресурсів Західної України
Перехід до ринкової економіки на сучасному етапі характеризується поступовим зрушенням в структурі зайнятості населення за галузями, сферами та секторами економіки України. Розглядаючи проб ...

Формування стратегії розвитку та її реалізація на підприємстві харчової промисловості
Сучасний етап розвитку економіки України характеризується докорінною зміною умов функціонування організації, що обумовлюється підвищенням рівня мобільності зовнішніх чинників та посилен ...