Меню сайту

Галузева структура сільськогосподарського виробництва

Сільське господарство - специфічна галузь матеріального виробництва, якій притаманні особливості, що відрізняють її від інших галузей. По-перше, сільське господарство повинне враховувати поєднання економічних процесів з біологічними законами розвитку живих організмів - рослин і тварин. По-друге, сільське господарство охоплює обширну територію з різноманітними природними умовами, котрі дуже впливають на асортимент і обсяг виробленої продукції, її якість та собівартість. По-третє, земля у сільському господарстві - головний засіб виробництва і водночас предмет праці. Від способу використання землі залежить не тільки збереження природної родючості, а й її можливе підвищення або зниження. По-четверте, сільське господарство відзначається сезонністю виробничих процесів.

Структура сільського господарства визначається співвідношенням основних товарних галузей: рослинництва і тваринництва, між якими існують тісні взаємозв'язки.

Сільське господарство - базова сфера АПК. Без нього неможливе виробництво харчових продуктів. На сьогодні сільське господарство є практично монопольним джерелом виробництва продуктів харчування. На океан, ліс, річки припадає менше, ніж 1/10, а 9/10 усіх харчових продуктів - сільськогосподарського походження. Проте для успішного функціонування АПК необхідно пропорційно розвивати всі сфери АПК, а не тільки сільське господарство. Комплексність, пропорційність розвитку АПК - важлива проблема. Від диспропорцій, які в ньому існують, втрачається велика кількість уже виробленої сільськогосподарської сировини і вже готових продуктів. Найболючіші диспропорції в АПК - це невідповідність між об'єктами виробленої сільгоспсировини і потужностями переробної промисловості, а також слабкий розвиток інфраструктури АПК.

Рослинництво. Хоча в структурі виробленої сільгосппродукції на рослинництво припадає менше половини, воно є базовою галуззю сільського господарства і дає продукти харчування, сировину для виробництва тканин, кормів, лікарську сировину. В галузі вирощується приблизно 400 різних видів культурних рослин. Порівняно з тваринництвом рослинництво більше залежить від землі і всього комплексу природних умов, у ньому більше проявляються сезонні коливання. Рослинництво поділяється на такі галузі: зернове господарство, виробництво технічних культур, вирощування картоплі й овочів, садівництво, польове кормовиробництво, вирощування субтропічних культур.

На розвиток і спеціалізацію рослинництва впливає земельний фонд. Зернове господарство є ключовим в АПК насамперед тому, що зерно має дуже широкий спектр застосування у господарстві: як головна продовольча культура, для виробництва фуражу (кормів), для технічних цілей. Пшениця порівняно з іншими зерновими досить вимоглива до ґрунтів, погано переносить кислі ґрунти, піщані, бідні на поживні речовини. У всьому світі налічується понад двадцять її видів. Найбільше економічне значення мають м'яка (звичайна) і тверда пшениця. Ця головна хлібна культура використовується також для виробництва круп, макаронів, крохмалю, спирту та інших продуктів, має велику протяжність вегетаційного періоду, нестійка до заморозків, погано переносить посуху. Цю культуру вирощують в озимій та ярій формах. Озима пшениця порівняно з ярою більш врожайна, але вимогливіша до кліматичних умов, починає вегетацію при 4° .6°С, вегетаційний період триває 220-250 днів. їй (пшениці) найкраще підходять території із слабоморозною зимою і стійким сніговим покривом. Через те вона переважно культура лісостепової зони і заходу степової зони, де клімат м'який і багато опадів. Яра пшениця дає менші врожаї, але вона не вимоглива до тепла, починає вегетацію при 1-2°С тепла, витримує заморозки до -6°С. Вегетаційний період короткий: 85-120 днів. Така пшениця вирощується у районах більш континентального, сухого клімату.

Жито - важлива продовольча культура, мало в чому поступається пшениці за харчовою цінністю, використовується для випікання чорного хліба виробництва спирту, крохмалю, інших продуктів. Відходи (висівки і кормове борошно) використовуються як фураж.

Жито порівняно з пшеницею менш вимогливе до ґрунтів, добре росте на кислих, бідних поживними речовинами підзолах, краще переносить морози, починає вегетацію при близьких до 0° С температурах і має короткий вегетаційний період (80-120 днів), достигає раніше, ніж пшениця, і добре переносить посуху. Все це визначає високу частку жита у хлібних посівах лісової зони.

Перейти на страницу: 1 2 3 4

Подібні статті по економіці

Визначення та аналіз доходів аеропорту (на базі матеріалів міжнародний аеропорт Харків)
Актуальність теми. Реалізація економічної стратегії розвитку підприємства здебільшого визначається обсягом доходу, який отримується. Так, від його розміру залежать можливості підприємств ...

Деpжавне pегулювання мігpаційних пpоцесів
Мігpаційні пpоцеси, які відбуваються в світі значно впливають на життя громадян країн, а також на pозміщення, чисельність і стан населення pізних кpаїн. Саме мігpація багато в чом ...

Адам Сміт як економіст
Прийняти правильне економічне рішення неможливо без глибокого знання економічних законів, що регулюють економічну діяльність, розуміння структури і функцій економічної системи. ...

Copyright © 2022. www.ekonomikam.com. Всі права захищені.