Джерела оздоровлення сільськогосподарських підприємств як складова антикризового управління

В процесі виробничо-господарської та фінансової діяльності суб'єктів господарювання, зокрема сільськогосподарських підприємств, досить часто виникають ситуації, коли через певні об'єктивні причини відбуваються тимчасові погіршення основних показників, що характеризують ліквідність, фінансову стійкість, ділову активність та прибутковість, що знаходить пояснення як прояв ознак окремих видів криз.

З метою попередження та недопущення розвитку таких кризових явищ, а тим більше їх поглиблення та виникнення комплексної стратегічної кризи підприємства, керівникам та власникам суб'єктів господарювання необхідно забезпечити виконання комплексу заходів, що передбачають використання внутрішніх та зовнішніх джерел та важелів, що дадуть змогу не лише стабілізувати ситуацію, а й забезпечити якісне і кількісне зростання основних характеристик та показників його фінансового стану.

Розглядаючи питання альтернативних джерел оздоровлення суб'єктів підприємницької діяльності, О.П. Процків виокремлює:

випуск нових акцій та облігацій;

залучення банківських кредитів;

отримання урядових субвенцій;

трансформація короткострокової заборгованості в довгострокову.

Дещо по-іншому розглядає внутрішні та зовнішні джерела проведення антикризових заходів Н.М. Левченко. До внутрішніх джерел автор відносить кошти власників (засновників) та кошти працівників, а серед зовнішніх - акцентує увагу на банківських ресурсах та кредиторській заборгованості (зокрема для бюджетних установ - кошти Державного бюджету) [2, с. 169].

Найбільш повно, на нашу думку, розглядає джерела реалізації антикризових заходів О.О. Терещенко, який стверджує, що мобілізація внутрішніх джерел оздоровлення має відбуватися в двох напрямах:

збільшення вхідних грошових потоків за рахунок зростання виручки від реалізації продукції чи реструктуризації активів (здача в оренду основних фондів, використання зворотного лізингу, мобілізація прихованих резервів, рефінансування дебіторської заборгованості);

зменшення вихідних грошових потоків (зниження собівартості готової продукції, скорочення витрат, що не відносяться до валових та відмова від інвестиційної діяльності).

Серед зовнішніх джерел оздоровчих заходів О.О. Терещенко виокремлює:

банківське кредитування;

збільшення статутного фонду (шляхом збільшення кількості акцій, зростання номінальної вартості акцій, обміну облігацій на акції);

цільові внески на безповоротній основі.

Таким чином, в процесі проведення оздоровлення необхідно чітко ідентифікувати основні складові, що обумовили існуючу ситуацію, а також оптимізувати напрями та джерела її стабілізації.

У процесі проведених досліджень нами систематизовано ключові заходи по фінансовому оздоровлення сільськогосподарських товаровиробників, що відображає приведена нижче модель, в основу якої покладено умову - забезпечення найнижчої ціни та досягнення бажаної результативності (ефекту) на основі оптимізації відповідних джерел (рисунку 1).

Рисунок 1 - Схематичне зображення основних складових загальної моделі проведення заходів оздоровлення сільськогосподарських підприємств

Наявність кризи фінансової стійкості підприємства визначається на основі розрахунку системи показників, які дають змогу оцінити структуру джерел формування майна підприємства, а також виявити рівень його залежності від кредиторів.

Значна частка позикових коштів підприємства у їх загальній структурі, призводить до зниження рівня незалежності керівництва при прийнятті управлінських рішень, а також збільшує навантаження на підприємство в процесі обслуговування таких зобов'язань. Зазначене може мати негативний вплив як на прибутковість так і на платоспроможність суб'єкта господарювання. При оздоровленні підприємства у контексті підвищення рівня його фінансової стійкості до основних внутрішні джерел слід віднести:

збільшення внесків учасників підприємства з метою досягнення оптимальної структури залученого та власного капіталу;

реінвестування отриманого чистого прибутку, що дасть змогу збільшити показник нерозподіленого прибутку та, як наслідок, загальну величину власного капіталу (може бути використаним лише у випадку відсутності кризи прибутковості);

Подібні статті по економіці

Аналіз діяльності ВАТ Люботинський хлібозавод
хлібозавод пшеничний номенклатура Навчально-виробнича практика на харчових підприємствах є основоположною в підготовці висококваліфікованих фахівців, адже це одна з найважливіших програм ...

Автоматизована система обліку кадрів на підприємстві
Функціонування будь-якої системи управління пов’язано з циркуля-цією в ній інформації. Будь-який процес управління - перш за все, інфор-маційний процес, який передбачає виконання ...

Дослідження конкурентного середовища підприємства
Актуальність теми обумовлена тим, що сучасне зовнішнє середовище підприємств характеризується надзвичайно високим ступенем складності, динамізму і невизначеності. Здатність пристосовува ...