Джерела оздоровлення сільськогосподарських підприємств як складова антикризового управління

проведення заходів стосовно оптимізації обсягів зобов'язань підприємства, удосконалення політики підприємства стосовно обсягів та доцільності використання кредитних ресурсів.

Зовнішніми джерелами досягнення бажаного рівня фінансової стійкості, враховуючи сучасні умови ведення сільськогосподарського виробництва, можуть бути:

залучення нових учасників підприємства, що дозволить за рахунок надходжень фінансових ресурсів стабілізувати рівень фінансової стійкості. Слід зауважити, що такий захід призводить до зниження частки власності існуючих учасників і, в більшості випадків, використовується лише тоді, коли існує реальна загроза перспективам подальшої діяльності та немає інших реальних можливостей стабілізувати існуючу ситуацію;

проведення заходів з реструктуризації боргових зобов'язань, що на певний час дозволить зняти існуючу напругу та дасть підприємству час для оптимізації структури джерел формування капіталу.

Криза ліквідності (платоспроможності) діагностується на основі розрахунку системи фінансових коефіцієнтів, що дають змогу оцінити рівень покриття платіжних зобов'язань грошовими коштами (платоспроможність) та активами з різним часом їх перетворення на грошові кошти (ліквідність). Оцінку рівня платоспроможності проводять базуючись на показниках забезпеченості підприємства власними оборотними коштами, а також показниках структури оборотного капіталу підприємства. Аналіз вищенаведених показників дозволяє оцінити перспективи підприємства щодо фінансування своєї поточної діяльності та виконання існуючих договірних зобов'язань.

До основних внутрішніх джерел, що дозволяють провести заходи з підвищення рівня платоспроможності підприємства слід віднести:

дотримання належного рівня розрахунково-платіжної дисципліни, що дасть змогу забезпечувати оперативне повернення дебіторської заборгованості, та, як наслідок, мінімізувати втрати від впливу інфляційних процесів і отримати необхідні грошові кошти для проведення розрахункових операцій;

оптимізація витрат підприємства з метою зниження непродуктивної їх частини, що дозволить мобілізувати наявні фінансові ресурси та забезпечить зростання рівня платоспроможності;

ведення обґрунтованої політики підприємства стосовно залучення позикових коштів. Така політика передбачає перспективний аналіз ефективності залучення кредитних ресурсів та наперед чіткого визначення джерел їх погашення.

На нашу думку, до основних зовнішніх джерел стабілізації рівня платоспроможності підприємства та проведення заходів з оздоровлення фінансового стану підприємства відносяться:

використання кредитних ресурсів для проведення необхідних розрахункових операцій. Є досить ефективним заходом лише у випадках наявності прибутковості діяльності та рівня рентабельності, який перевищує вартість таких фінансових ресурсів;

використання факторингових операцій, що дозволить порівняно швидко отримати необхідні грошові кошти по існуючій дебіторській заборгованості. Є доцільним лише у випадку, коли очікувана вигода від використання таких операцій перевищує витрати на проведення факторингових угод;

проведення заходів з реструктуризації існуючої заборгованості, що дасть змогу підприємству активізувати можливі джерела надходження фінансових ресурсів та уникнути розвитку кризи платоспроможності.

Наявність кризи прибутковості (результатів) визначається на основі діагностики як системи абсолютних показників (рівень та динаміка фінансового результату від реалізації окремих видів продукції), так і відносних (показники рентабельності та окупності понесених витрат та капіталу). Оцінка останніх дозволяє визначити перспективи підприємства з позиції його можливості забезпечувати розширене відтворення та в більшості випадків є основною складовою діагностики загального фінансового стану.

До основних внутрішніх джерел, що дозволяють оптимізувати показники прибутковості сільськогосподарських підприємств слід віднести:

використання оптимальних технологій виробництва сільськогосподарської продукції, що дасть змогу на основі зростання рівня урожайності та продуктивності домогтися зменшення собівартості продукції;

удосконалення політики підприємства щодо управління витратами, з метою чіткого визначення та класифікації їх центрів, а також виявлення та мінімізація непродуктивних витрат;

Подібні статті по економіці

Економічна безпека підприємства та шляхи її підвищення (на прикладі TOB Острійківське)
На сьогоднішній день, в умовах капіталізму, функціонують тисячі підприємств на принципах повної відповідальності за свої дії. Останнім постійно необхідно приймати важливі рішення, які с ...

Банківська система як інфраструктурний елемент сучасної ринкової економіки
Банківська система - одна з найважливіших та невід’ємних структур економіки. Її функціонування - запорука успіху проведення економічних реформ у сучасних умовах. У процесі становл ...

Вплив змін у вартості життя на розмір доходів
купівельний споживчий економічний населення Сучасна економіка є нестабільною і невизначеною. І це усім відомий факт, що був доведений багатьма вченими численну кількість разів. Влада з ...