Вдосконалення державної політики регулювання рівня життя та доходів населення: світовий досвід та вітчизняна практика

Таким чином, причини української бідності полягають насамперед у повільній адаптації національної економіки до ринкових умов, неконкурен-тоспроможності низки галузей і виробництв, низької продуктивності праці і слабкої її організації, превалюванні низькооплачуваних робочих місць і дефіциту фахівців необхідної кваліфікації.

Значний потенціал малооплачуваності і тісно пов'язаний з ним потенціал безробіття (загроза масових скорочень надлишкової чисельності зайнятих в організаціях і підприємствах цілком реальна, якщо зростання заробітної плати не буде супроводжуватись якісними змінами в структурі робочої сили) так чи інакше трансформується в широкомасштабну бідність, що уже відбувається поки ще в латентній формі.

Низькооплачувані сектори економіки можна згрупувати в дві основні групи. Перша група - організації й установи бюджетного сектора економіки: охорона здоров'я, фізкультурі і соціальне забезпечення, освіта, культура і мистецтво. До другої групи належать галузі з низьким рівнем конкурентоспроможності продукції, насамперед сільське і лісове господарство, легка промисловість.

Таким чином, широкомасштабна бідність сформувалась в бюджетній сфері та у багатьох стагнуючих галузях промисловості. Низький рівень оплати праці працівників цих секторів економіки став головною причиною бідності працюючого населення.

Якщо не вжити термінових заходів для реструктуризації економіки, зайнятості й активізації політики доходів населення, то неминучим буде процес наближення споживчих цін національного ринку до світових цін, пов'язаний з інтеграцією національної економіки у світову економічну систему. Рівень життя більшості населення залишається на порозі бідності чи, у крайньому випадку, на рівні невисокого матеріального статку з усіма наслідками, що впливають на безпеку країни.

Аналізуючи особливості української бідності не можна не враховувати характерні для перехідного періоду країни економічні чинники. Це стрімке зростання неформального, тобто не фіксованого офіційною статистикою, сектора економіки, який нині, за різними оцінками, охоплює 50-60% виробництва товарів і послуг.

Широкого поширення набула вторинна зайнятість, особливо на малих підприємствах, де зайнято близько 7 млн. чоловік. На умовах сумісництва на малі підприємства залучалось 10% загальної чисельності зайнятих у малому бізнесі, тоді як на великих і середніх підприємствах лише 5%.

Необхідно відзначити позитивний аспект соціально-економічних реформ, що стимулювали ділову активність населення країни: громадяни України перестали бути економічно пасивними об'єктами проведеної державою політики активізації трудового потенціалу й ініціативи; залишаються в минулому характерні для закритих економік патерналістські ілюзії. Процес адаптації населення в своїй масі носить переважно неринковий, багато в чому вимушений характер, пов'язаний з великими соціальними та економічними вадами інтеграції країни у світову економіку.

В Україні послідовно реалізуються два найважливіших програмних документи - Послання Президента України до Верховної Ради «Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічного і соціального розвитку на 2012-2010 роки» та «Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного і соціального розвитку України на 2010-2011 роки». Загальна спрямованість цих документів - пріоритетність соціальних проблем, забезпечення стійкого підвищення рівня життя населення, скорочення розриву за рівнем добробуту з провідними, економічно розвинутими країнами шляхом побудови дієвої ринкової економіки, яка динамічно розвивається, зі стабільним і чітким законодавством, оптимальна участь держави в господарській діяльності при посиленні її ролі в забезпеченні соціальних стандартів.

Подібні статті по економіці

Аналіз системи економічних відносин між господарюючими суб'єктами
Людині для існування необхідно виробляти життєві блага: продукти харчування, одяг, взуття, житло, транспортні засоби, меблі, засоби зв'язку, ліки та ін. Для виробництва благ потрібні ек ...

Економіка енергетики
Методичні вказівки щодо проведення лабораторних занять з дисципліни „Економіка енергетики” для студентів спеціальності «Теплоенергетика». Укладачі: Поліщук І.Г., к.е.н., доцент Відповід ...

Ефективність технічного переоснащення підприємств легкої промисловості
План науково-технічного розвитку передбачає систему взаємопов’язаних заходів по підвищенню техніко-економічного рівню виробництва на підставі впровадження самої передової й високоефекти ...