Меню сайту

Нормативно-правова база системи оплати праці

Правове регулювання оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах з власниками підприємств, установ та організацій всіх форм власності й видів господарювання, а також з окремими громадянами на підставі трудового договору, здійснюється Міжнародною організацією праці, Конституцією України, Кодексом законів про працю України ‒ главою VII, Законом України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 р. (із змін. і доп.), Законом України «Про колективні договори і угоди» від 1 липня 1993 р., а також іншими численними нормативно-правовими актами, колективними договорами й локальними положеннями підприємств.

Міжнародна організація праці (МОП) (англ. International Labour Organization) ‒ спеціалізована установа Ліги Націй, а після Другої світової війни ‒ Організації Об'єднаних націй (ООН), що була заснована у 1919 році урядами різних країн для підтримки міжнародного співробітництва у справі забезпечення миру в усьому світі й зменшення соціальної несправедливості за рахунок поліпшення умов праці. У 20 столітті першочерговими завданнями діяльності Міжнародної організації праці є підтримка демократії і соціального діалогу, боротьба з бідністю і безробіттям, заборона дитячої праці. З приводу оплати праці Україною були ратифіковані дві конвенції: конвенція МОП №100 «Про рівну оплату чоловіків і жінок за рівноцінну працю», 1951 р. (ратифіковано 09.06.56) та конвенція МОП №95 «Про охорону заробітної плати», 1949 р. (ратифіковано 30.06.61).

Конвенція МОП №100 «Про рівну оплату чоловіків і жінок за рівноцінну працю», вона передбачає рівність у праці, виключає дискримінацію, під якою розуміється будь-яка відмінність, недопущення або перевага, що встановлюється за ознакою раси, статі, релігії, іноземного, соціального походження, віку, сімейного стану, що приводять до порушення рівності можливостей в галузі праці і занять.

Конвенція МОП №95 «Про охорону заробітної плати». Згідно статті 2 (пункт 1) ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата. Ця конвенція здійснює регулювання оплати праці та виступає гарантом її отримання [5, с. 350].

В Конституції України відповідно до статті 43 зазначено, що «Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом»[4].

Кодекс законів про працю України визначає трудові відношення робітників, правові засади і гарантії здійснення громадянами права розпоряджатися своїми здібностями до праці [3]. Глава VII, що має назву «Оплата праці» регулює оплату праці на підприємствах, установах, організаціях за допомогою наступних статей: заробітна плата; мінімальна заробітна плата, індексація заробітної плати; тарифна система оплати праці; оплата праці на підприємствах, в установах i організаціях; оплата праці за сумісництвом; оплата праці при виконанні робіт різної кваліфікації; оплата праці при сумiщеннi професій (посад) i виконанні обов’язків тимчасово відсутнього працівника; оплата роботи в надурочний час; оплата роботи у святкові i неробочі дні; оплата роботи у нічний час; оплата праці за незакінченим відрядним нарядом; порядок оплати праці при невиконання норм виробітку; збереження заробітної плати при переведення на іншу постійну нижче оплачувану роботу i переміщенні та інші.

Законом України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 р. [1]. Цей Закон визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі ‒ підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати. Він складається з 36 статей, п’яти розділів, які включають в себе статті. Згідно статті 7 (Розділ 1) це законодавство про оплату праці ґрунтується на Конституції України і складається з Кодексу законів про працю України, цього Закону, Закону України «Про колективні договори і угоди», Закону України «Про підприємства в Україні» та інших актів законодавства України.

Перейти на страницу: 1 2

Подібні статті по економіці

Україна у вимірі індексу людського розвитку (1998-2009 рр)
Сьогодні в період трансформаційних змін соціальної та економічної системи України та багатьох країн світу однією з найважливіших проблем суспільства є не лише збереження, а й примноженн ...

Визначення та аналіз доходів аеропорту (на базі матеріалів міжнародний аеропорт Харків)
Актуальність теми. Реалізація економічної стратегії розвитку підприємства здебільшого визначається обсягом доходу, який отримується. Так, від його розміру залежать можливості підприємств ...

Загальна характеристика роботи ВАТ Бердичівський пивоварний завод
Я,, проходив виробничу практику на ВАТ "Бердичівському пивоварному заводу”. Мета мого стажування: написання звіту з практики та курсової роботи, поглиблення та закріплення теорет ...

Copyright © 2019. www.ekonomikam.com. Всі права захищені.