Методи та показники діагностування ринкової влади монополіста та наслідки монополізації

За умов збільшення імпорту іноземних товарів і відносно низьких мит на їх ввезення (близько 4% від вартості загального імпорту) ми більше маємо говорити про захист вітчизняного споживача, ніж про обмеження монополій. Дійсно, чи можна говорити про якусь монополію на продукцію легкої промисловості і продукцію машинобудування в Україні, і не тільки на продукцію цих галузей? Промислових монополістів (не пов'язаних з ПМ) через значний імпорт у нас практично немає.

Щоб протистояти експансії Заходу та інших країн, нам доводиться не стільки вести антимонопольну діяльність, скільки захищатися. Для цього існують 3 методи: антидемпінгові розслідування, квоти та імпортні мита.

Останнім часом в Україні проводиться ряд антидемпінгових розслідувань. Передбачається, що в результаті демпінгу іноземна фірма (монополія), ввозячи товар по низьким цінам, розорює місцевого виробника, а потім (на другому етапі) підвищує ціни. З наведеного теоретичного аналізу виходить, що підвищувати на другому етапі ціни вище за ціни, що балансують попит і пропозицію, іноземній фірмі-експортеру немає сенсу. Більше того, їй має сенс придбати слабке підприємство-конкурент, якщо останнє може бути прибутковим. Це - по-перше.

По-друге, якщо в боротьбі з конкурентом вона на першому етапі навіть знизить ціни, то від цього виграє споживач. Крім того, часто на початкових стадіях освоєння виробів (період освоєння) виробництво буває з різних причин невигідним, тому фірма змушена збувати свої вироби за цінами, нижчими за собівартість. Це - нормальний процес впровадження нової продукції. По-третє, антидемпінгові розслідування потребують перевірки собівартості. А це, з одного боку, є комерційною таємницею, а з іншого - вірогідність собівартості складно перевірити.

Антимонопольне законодавство вимагає, щоб великі виробники не об'єднувалися в монополії з великим обсягом виробництва (понад 35% від загальних продажів), не вступали в змову між собою, тобто щоб не узгоджували обсяги виробництва.

Певною мірою центральні органи управління (зокрема, Мінекономіки України та ін.) суперечать самі собі, вводячи зовнішні та внутрішні квоти на виробництво ряду товарів, і тим самим вони перешкоджають вільній конкуренції, за яку борються.

Таким чином, навряд чи існують серйозні аргументи проти нормальної монополії, тобто монополії, яка виникає природним шляхом - коли перемагає найсильніший.

Все ж таки монополія іноді відіграє й негативну роль, а саме - коли виникає при адміністративному чи кримінальному придушенні конкурента, тобто при монополії, яка штучно створюється (ШМ). У цьому випадку роль АМК в антимонопольній боротьбі може бути позитивною.

Подібні статті по економіці

Антимонопольна політика держави і її місце у встановлення сучасних ринкових відносин в Україні
В економічній системі розвинутих країн світу оптимально поєднуються ринкові важелі саморегулювання народного господарства з державним регулюванням. Незважаючи на це, економіка цих країн ...

Аналіз динаміки матеріальних витрат та структура собівартості продукції в ПП Вебр
Формування ринкової економіки обумовлює розвиток аналізу на рівні окремих підприємств і їх внутрішніх структурних підрозділів, оскільки ці ланки (при будь-якій формі власності) складають ...

Економiчна ефeктивнiсть iнформацiних тeхнологiй в управлiннi пiдприємством при здiйснeннi ЗEД (на прикладі ПрАТ Рiвнe-Борошно)
З глобальним розвитком суспiльства, пiдприємств, i наукових тeхнологiй управлiння ними зростає роль сучасних iнформацiйних тeхнологiй. Бeз iнформацiйних тeхнологiй тeпeр важко уявити буд ...