Методика аналізу організаційно-технічного рівня виробництва

Одним з основних напрямів аналізу є вивчення рівня техніки, технології, організації виробництва та управління.

Аналіз рівня техніки доцільно почати з вивчення складу обладнання за терміном його експлуатації, ступеня оновлення і зношення. З цією метою порівнюють результати аналізу стану основних виробничих фондів із середніми за галуззю показниками і даними споріднених підприємств.

Ступінь оновлення показує, наскільки інтенсивно діє процес модернізації техніки.

Важливим показником технічного рівня виробництва є частка прогресивного обладнання в загальній його кількості. Чи належить обладнання до прогресивного в тій чи іншій підгалузі визначають галузеві проектно-технологічні інститути, його склад періодично переглядають і встановлюють, чи технічна база підприємства відстає від інших підприємств галузі.

Важливим показником технологічного рівня є ступінь механізації, який характеризують:

а) коефіцієнт механізації робіт (відношення обсягу продукції або робіт, виконаних механізованим способом, до їх загального обсягу);

б) коефіцієнт механізації праці (співвідношення робочого часу, затраченого на механізовані роботи, всього відпрацьованого часу на цей обсяг продукції чи робіт);

в) коефіцієнт механізації з трудомісткості (співвідношення коефіцієнта механізації праці до коефіцієнта механізації робіт).

Усі загальні коефіцієнти можна обчислити не лише на підприємстві загалом, айв окремих цехах і під час виробничих процесів. Порівняння коефіцієнтів за кілька років, а також у цехах показує, як здійснюється механізація процесу виробництва, а порівняння прогнозних звітних коефіцієнтів використовують для оцінювання виконання завдання щодо підвищення ефективності виробництва. Потім з'ясовують причини ситуації, що сталася.

На завершальному етапі аналізу технічного рівня виробництва треба визначити вплив його змін на продуктивність праці, фондовіддачу, обіговість наявних засобів. З цією метою вивчають динаміку фондо- й енергоозброєності робітників - показників, що характеризують технічне озброєння праці.

Між фондоозброєністю і продуктивністю праці є функціональна залежність. Отже, щоб визначити вплив зміни фондоозброєності робітників на продуктивність їх праці, потрібно у розрахунках враховувати відмінність у методології визначення показників продуктивності праці робітників і їх фондоозброєності.

Продуктивність праці вимірюють шляхом ділення обсягу продукції Q на середньооблікову кількість робітників г, зайнятих у всіх змінах, а фондоозброєність - шляхом ділення основних виробничих фондів F на кількість робітників у найбільшій зміні г. Для узгодження цих показників треба ввести до розрахунку як один із множників співвідношення кількості робітників у найбільшій зміні до загальної середньорічної чисельності робітників . Тоді співвідношення між розглянутими показниками можна подати у вигляді такої розрахункової формули:

,

де - середньорічний виробіток на одного робітника;

- фондоозброєння;

- частка робітників у найбільшій зміні всього;

- фондовіддача.

Користуючись цією формулою, можна зіставити відсотки виконання завдання за всіма врахованими показниками у ній, а також темпи їх зміни.

Подібні статті по економіці

Економіка виробничо-господарської діяльності підприємства
собівартість економічний виробничий Практика господарювання на ринкових засадах підтверджує істину, що ефективність будь-якої виробничо-господарської та комерційної діяльності залежить на ...

Трудовий потенціал України
В усі часи економісти різних поглядів, шкіл і напрямів визнавали, що праця є одним із найголовніших факторів економічного розвитку. Недвозначно на це натякає християнська заповідь: &quo ...

Виробнича програма підприємства та її обґрунтування
Темою моєї роботи є: «Виробнича програма підприємства та її обґрунтування». Актуальність теми полягає в тому,що виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва продукції в п ...