Оборотні кошти енергетичного підприємства

Поряд з основними виробничими фондами важливе значення у виробничому процесі мають предмети праці - сировина, матеріали, паливо. Предмети праці на відміну від знарядь праці цілком споживаються в одному виробничому циклі, змінюючи при цьому свою натурально-речовинну форму. Їх споживча вартість зникає, і виникає нова у виді виробленої продукції. Вартість предметів праці цілком переноситься на продукцію, виготовлену в даному циклі.

Основними показниками, за якими предмети праці відносяться до оборотних фондів (засобів) є:

· термін служби менш одного року незалежно від вартості;

· вартість не більш п'яти неоподатковуваних мінімумів заробітної плати незалежно від терміну служби.

У процесі виробництва предмети праці безупинно надходять у переробку, у результаті чого їхня натуральна форма перетерплює зміни, перетворюючись в готову продукцію. Незавершене виробництво в енергетиці відсутнє. Це обумовлено її техніко-економічними особливостями - безперервністю процесів виробництва і споживання електричної енергії і неможливістю її складування.

До складу оборотних коштів включаються також витрати майбутніх періодів і підготовчі роботи. При цьому до витрат майбутніх періодів відносяться витрати підприємства, здійснювані в поточному році і підлягаючі включенню в собівартість продукції наступних звітних періодів (орендні платежі, витрати на підписку періодичних видань і ін.).

Таким чином, виробничі оборотні фонди складаються з двох груп наступних матеріальних елементів виробництва: «Виробничі запаси» і «Засоби у виробництві».

Створена на підприємстві продукція надходить для реалізації в сферу звертання, де перетворюється в грошові кошти, частину яких знову направляється на закупівлю матеріалів, палива, виплату заробітної плати і т.д. Тому для забезпечення реалізації продукції, поновлення виробничих оборотних фондів і забезпечення безперервного виробництва підприємству поряд з виробничими оборотними фондами необхідно мати додаткові засоби для обслуговування сфери обігу. Ці засоби, що знаходяться поза сферою виробництва в товарній і грошовій формі, називаються фондами обігу.

Витрати (фонди) обігу по своєму економічному змісту підрозділяються на два види: витрати, зв'язані з приведенням продукції в придатний до споживання вид (продовження процесу виробництва в сфері звертання - витрати на сортування, обробку, упакування і передачу продукції), і витрати, пов'язані безпосередньо з реалізацією продукції і закупівлею нових матеріалів.

Витрати, пов'язані з приведенням продукції в придатний вид називаються додатковими. Ці витрати найбільш характерні для енергетичних підрозділів, що входять до складу металургійних підприємств, оскільки доповнюють витрати виробничої сфери, а витрати, пов'язані безпосередньо з реалізацією продукції є чистими витратами обігу, оскільки обумовлюють перетворення натурально-речовинної форми в грошову і навпаки.

До складу фондів обігу входять наступні елементи:

1. Вартість енергетичної продукції, відпущеної покупцеві, але не сплаченої («товари на шляху»).

2. Грошові кошти, отримані від реалізації продукції, але ще не витрачені і, що знаходяться на розрахунковому рахунку в банку або в касі підприємства.

3. Грошові кошти, що знаходяться в розрахунках.

Грошові кошти, авансовані у виробничі оборотні фонди і фонди обігу, складають оборотні кошти підприємств.

У виробництві електричної і теплової енергії майже всі оборотні фонди зосереджені у виробничих запасах; відносно великий в оборотних фондах електростанцій питома вага палива, запасних частин для ремонту і допоміжних матеріалів. Тут практично відсутнє незавершене виробництво, оскільки на електростанціях процес виробництва енергії є безперервним і оборотними фондами перетворюються в енергію без нагромадження на проміжних стадіях перетворення енергії з одного виду в іншій.

Склад оборотних коштів підприємства приведений на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Склад оборотних коштів енергетичного підприємства

Під структурою оборотних коштів розуміють частку їх окремих елементів у загальній сукупності.

Співвідношення виробничих оборотних фондів і фондів обігу є показників ступеня продуктивного використання засобів, що забезпечують безперервність процесів виробництва і звертання суспільного продукту. Чим більше частка засобів, авансуючих у виробничі оборотні фонди, тим ефективніше здійснюється виробництво суспільного продукту, тому що менше засобів відволікається з виробничої сфери в сферу звертання.

Подібні статті по економіці

Фінансування інноваційних проектів через мережу інноваційних фондів
Економічна криза в Україні призвела до того, що вітчизняна наука переживає надзвичайно складні часи (бюджет Академії наук скоротився на 85% минулого рівня). Проте навіть в такий скла ...

Зовнішньоекономічна діяльність
Зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що ма ...

Фондовая биржа, как элемент рыночной инфраструктуры
Ринок цінних паперів. Фіктивний капітал. Випущені акціонерними товариствами акції й облігації поступають в обіг, створюючи ринок цінних паперів. Про масштаби цього ринку свідчить то ...