Оборотні кошти енергетичного підприємства
Поряд з основними виробничими фондами важливе значення у виробничому процесі мають предмети праці - сировина, матеріали, паливо. Предмети праці на відміну від знарядь праці цілком споживаються в одному виробничому циклі, змінюючи при цьому свою натурально-речовинну форму. Їх споживча вартість зникає, і виникає нова у виді виробленої продукції. Вартість предметів праці цілком переноситься на продукцію, виготовлену в даному циклі.
Основними показниками, за якими предмети праці відносяться до оборотних фондів (засобів) є:
· термін служби менш одного року незалежно від вартості;
· вартість не більш п'яти неоподатковуваних мінімумів заробітної плати незалежно від терміну служби.
У процесі виробництва предмети праці безупинно надходять у переробку, у результаті чого їхня натуральна форма перетерплює зміни, перетворюючись в готову продукцію. Незавершене виробництво в енергетиці відсутнє. Це обумовлено її техніко-економічними особливостями - безперервністю процесів виробництва і споживання електричної енергії і неможливістю її складування.
До складу оборотних коштів включаються також витрати майбутніх періодів і підготовчі роботи. При цьому до витрат майбутніх періодів відносяться витрати підприємства, здійснювані в поточному році і підлягаючі включенню в собівартість продукції наступних звітних періодів (орендні платежі, витрати на підписку періодичних видань і ін.).
Таким чином, виробничі оборотні фонди складаються з двох груп наступних матеріальних елементів виробництва: «Виробничі запаси» і «Засоби у виробництві».
Створена на підприємстві продукція надходить для реалізації в сферу звертання, де перетворюється в грошові кошти, частину яких знову направляється на закупівлю матеріалів, палива, виплату заробітної плати і т.д. Тому для забезпечення реалізації продукції, поновлення виробничих оборотних фондів і забезпечення безперервного виробництва підприємству поряд з виробничими оборотними фондами необхідно мати додаткові засоби для обслуговування сфери обігу. Ці засоби, що знаходяться поза сферою виробництва в товарній і грошовій формі, називаються фондами обігу.
Витрати (фонди) обігу по своєму економічному змісту підрозділяються на два види: витрати, зв'язані з приведенням продукції в придатний до споживання вид (продовження процесу виробництва в сфері звертання - витрати на сортування, обробку, упакування і передачу продукції), і витрати, пов'язані безпосередньо з реалізацією продукції і закупівлею нових матеріалів.
Витрати, пов'язані з приведенням продукції в придатний вид називаються додатковими. Ці витрати найбільш характерні для енергетичних підрозділів, що входять до складу металургійних підприємств, оскільки доповнюють витрати виробничої сфери, а витрати, пов'язані безпосередньо з реалізацією продукції є чистими витратами обігу, оскільки обумовлюють перетворення натурально-речовинної форми в грошову і навпаки.
До складу фондів обігу входять наступні елементи:
1. Вартість енергетичної продукції, відпущеної покупцеві, але не сплаченої («товари на шляху»).
2. Грошові кошти, отримані від реалізації продукції, але ще не витрачені і, що знаходяться на розрахунковому рахунку в банку або в касі підприємства.
3. Грошові кошти, що знаходяться в розрахунках.
Грошові кошти, авансовані у виробничі оборотні фонди і фонди обігу, складають оборотні кошти підприємств.
У виробництві електричної і теплової енергії майже всі оборотні фонди зосереджені у виробничих запасах; відносно великий в оборотних фондах електростанцій питома вага палива, запасних частин для ремонту і допоміжних матеріалів. Тут практично відсутнє незавершене виробництво, оскільки на електростанціях процес виробництва енергії є безперервним і оборотними фондами перетворюються в енергію без нагромадження на проміжних стадіях перетворення енергії з одного виду в іншій.
Склад оборотних коштів підприємства приведений на рис. 3.1.
Рис. 3.1. Склад оборотних коштів енергетичного підприємства
Під структурою оборотних коштів розуміють частку їх окремих елементів у загальній сукупності.
Співвідношення виробничих оборотних фондів і фондів обігу є показників ступеня продуктивного використання засобів, що забезпечують безперервність процесів виробництва і звертання суспільного продукту. Чим більше частка засобів, авансуючих у виробничі оборотні фонди, тим ефективніше здійснюється виробництво суспільного продукту, тому що менше засобів відволікається з виробничої сфери в сферу звертання.
Подібні статті по економіці
Формування і реалізація державної політики зайнятості в сучасних умовах на прикладі Харківського регіону
Актуальність теми дослідження. На етапі трансформування економіки
України в ринкову проблеми формування ринку праці набувають статусу першочергових.
У зв`язку з цим виникає необхідність ...
Формування прибутку промислового підприємництва
В Україні відбуваються глибокі економічні перерви, обумовлені
поверненням країни в річище загальних процесів світового розвитку. Йде корінна ламка старого механізму керування
економікою, ...
Український державний центр транспортного сервісу Ліски
Залізничний транспорт є однією з важливих галузей економіки
України, забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв’язки і
потребує населення у перевезеннях. Діяльність за ...