Економічна цінність інтелектуальної власності

Дослідження, проведене Федеральним Резервом, виявило, що 47% усіх нематеріальних інвестицій припадає на комп’ютерну інформацію (програмне забезпечення і бази даних), а також на дослідження і розробки. Решта ж - 53% нематеріальних інвестицій - становлять витрати на організацію та розвиток бренду. Послуговуючись співвідношенням між ринковою вартістю і собівартістю, та припускаючи для спрощення, що всі форми нематеріальних інвестицій мають однакову продуктивність та показник (рівень) знецінювання, а також стан речей, які презентують найсвіжіші дані, відображають історичну ситуацію, можна визначити, що вартість інтелектуального капіталу компаній США становить 47% від її нематеріальної вартості. Враховуючи, що нематеріальні цінності становлять 70% ринкової вартості, можна зробити висновок, що вартість інтелектуального капіталу становить приблизно 5 трлн. доларів.

З іншого боку дослідження Федерального Резерву також визначило, що вартість усіх нематеріальних інвестицій США приблизно дорівнює вартості всіх матеріальних інвестицій. Якщо ми припускаємо, що матеріальні та нематеріальні інвестиції знеціняться до однакового рівня, то через деякий час вартість акцій нематеріальних цінностей США наблизяться до акцій їх матеріального капіталу. Бюро економічного аналізу (БEA) встановило, що вартість усіх акцій бізнесу США, які залучені у нематеріальні цінності, становить 11.7 трлн. доларів. Припускаючи, що вартість акцій нематеріального бізнесу вже наблизилася в ціні до акцій матеріального бізнесу, можна встановити, що капітал бізнес-знання становить 11.7 трлн доларів, а інтелектуальна вартість в цьому випадку становитиме 47 % від загалу, що дорівнює 5.5 трлн доларів.

Цей діапазон (ряд) також послідовно формується тиском, що його відчувають фірми з боку глобалізації. Прибутковість компанії більш суттєво залежить від глибини та якості її інтелектуальної власності, аніж від рівня її індустріалізації та модернізації. Таким чином, фірми з найбільш цінною інтелектуальною власністю є найвірогіднішим кандидатами на перемогу у такому високо конкурентному глобальному середовищі, а також вірогіднішими претендентами на набуття найвищої ринкової вартості.

Дані обставини також висвітлюють тяжку економічну шкоду, що спричиняє контрафакція та інші порушення прав інтелектуальної власності. Такі порушення відбуваються як у більшості секторів внутрішньої економіки, так і перетинають національні кордони, спричиняючи значні втрати бізнесу. В той час як втрати прибутків, спричинені контрафакцією, є найбільшими прямими витратами для бізнесу, продажі контрафактних та піратських товарів також спричиняють інші втрати, такі як: втрати у зарплатні працівників постраждалих фірм, ушкодження та смерть, що спричиняє контрафактна фармацевтика, а також витрати на убезпечення ринків від цих порушень. Враховуючи масштаби та розміри значення запатентованих та авторських товарів, можна сказати, що ці витрати формують суттєву діру як в національній, так і в світовій економіці, а також перешкоджають ефективному обміну товарами, послугами та ідеями.

Жодних достовірних даних не було зібрано для того, щоб оцінити в повному обсязі широту та розмах міжнародної контрафакції та інших порушень прав інтелектуальної власності. Тим не менш були розроблені різні оцінки для визначення межі цих цін. Організація економічного співробітництва і розвитку (OECD) встановила, що загальна вартість контрафакції становить від 5 до 7 % від світової торгівлі [17]. скільки піратство, контрафакція та інші порушення прав інтелектуальної власності є часто прихованою (підпільною) діяльністю, то підраховані 5-7% прямих втрат від контрафакції є доволі скромним підрахунком. Застосовуючи зазначені 7% при підрахунках, та використовуючи останні дані торгівлі товарами, надані Світовою Організацією Торгівлі, можна визначити, що у 2010. втрати спричинені бізнесу та робітникам контрафакцією склали більше, ніж 638 млрд. доларів. Для порівняння: ці втрати є більшими, аніж ВВП Австралії, 13-ї країни у списку найбільших економік світу[18].

Подібні статті по економіці

Формування стратегії розвитку та її реалізація на підприємстві харчової промисловості
Сучасний етап розвитку економіки України характеризується докорінною зміною умов функціонування організації, що обумовлюється підвищенням рівня мобільності зовнішніх чинників та посилен ...

Форми організації суспільного виробництва
Природа не дає в готовому вигляді всього того, що необхідно для задоволення людських потреб. Все це люди видобувають в процесі виробництва. Таким чином, виробництво є основою життя людс ...

Шляхи удосконалення управління інвестиційною діяльністю підприємства (на прикладі ТОВ Бердичівський пивоварний завод)
інвестиційний менеджмент управління На сьогоднішній день в країні продовжує панувати кризова ситуація, яка негативно впливає на діяльність промислових підприємств - призводить до зменшенн ...