Інноваційний господарський механізм, шляхи і методи формування.

Роздивимося процес прийняття інноваційного рішення. Його базою є інноваційний задум. Він формується талантом, причому не стільки під впливом попиту й економічної коньюктури, скільки під впливом специфічних компонентів інтуїтивного прогнозування, потенційного портфеля перспективних розробок, що знаходяться у світогляду підприємця, і засобів просування нововведення на ринок.

Підприємець систематизує науково-прикладні продукти, взаимодействуя з новаторами і формуючи інноваційний портфель, оцінює можливі шляхи реалізації і життєздатність кожної перспективної розробки за допомогою відповідних критеріїв. Останні підбираються й адаптуються індивідуально. З наявних у світовій інфраструктурі прийняття рішень критеріїв (науково-технічних, соціально-психологічних, екологічних, комерційних і інших) вибираються підхожі за принципом розумної достатності, виходячи з інтуїції, преваг і індивідуально-типологічних особливостей.

У результаті і виникає уява того самого проекту, при якому ідея потенційного нововведення через декілька років перетвориться в привабливий для споживачів продукт.

Щоб очікуваний прибуток перетворився в реальну, бізнесмен повинний брати до уваги і ту обставину, що лише менша частина капіталовкладень йде на трансформацію ідеї в концепцію і створення досвідчених зразків. А велику їхню частку треба витратити, щоб вивести розробку на ринок для комерційного використання. Тому повинна бути змодельована активна стратегія маркетингу по просуванню майбутнього продукту на ринок. Зокрема, для піонерних розробок така стратегія може бути орієнтована на створення в потенційних покупців почуття незадоволеності існуючим товаром і чекання більш привабливого. Реалізація подібної стратегії дозволяє не тільки зацікавити споживачів, але і нейтралізувати конкурентів.

Інноваційний задум і стратегія маркетингу служать ключовими аргументами на користь конкретного проекту. Природно, безпосередньо перед ухваленням рішення про початок фінансування підприємці не покладаються цілком на інтуїцію й удачу, а проводять (для зменшення ризиків) більш детальну перевірку його життєздатності, але вже з притягненням незалежних спеціалістів-аналітиків.

Крім того, зазначимо, що інноваційний задум може з'явитися не тільки в процесі розумового експерименту, але й ассоциативно - зненацька, раптово. Цьому сприяє настрой на економіко-управлінський пошук, наприклад, через засоби масової інформації, “соціальне замовлення”, що характеризують насущні потреби товариства.

Фактор Г. Поле інноваційної активності.

Воно окреслюється межами концентрації потенційних об'єктів додатка знань і навичок на відповідних ієрархічних рівнях, територіях, у визначених видах діяльності.

Потенційні інноваційні об'єкти - це “вузькі” місця в різноманітних відкритих системах (машинних, біологічних, людино-машинне, соціально-технічне й інших), що функціонують у рамках “товариство - середовище обитания - техніка”. Здійснення в потенційних об'єктах спеціальних проектів (науково-промислово-інноваційних і ін.) забезпечує розшивку “вузьких” місць шляхом упровадження підхожих нововведень (модернизационных, новаторських, що випереджають і пионерных).

При цьому важливо підкреслити, що ключовими передумовами організації конкретного проекту, включаючи вибір схеми й обсягів фінансування, є пропозиція новаторами адресного науково-прикладного продукту і наявність у зацікавленого підприємця або менеджера економіко-управлінського рішення по перетворенню такого продукту в реальне нововведення.

По оригінальності що впроваджуються науково-прикладних продуктів і масштабам перетворень інноваційні об'єкти доцільно ранжировать на п'ять родів:

- об'єкти I роду, що настроюють на використання нових загальнонаукових ідей, що забезпечують створення піонерних новацій;

- об'єкти II роду, що потребують застосування нових науково-прикладних ідей, заснованих на модифікованих загальнонаукових і приводящих до нововведень, що випереджають;

Подібні статті по економіці

Антимонопольна політика держави і її місце у встановлення сучасних ринкових відносин в Україні
В економічній системі розвинутих країн світу оптимально поєднуються ринкові важелі саморегулювання народного господарства з державним регулюванням. Незважаючи на це, економіка цих країн ...

Інститути та засоби управління зовнішньою торгівлею на національному рівні
Система державних органів управління зовнішньоекономічною діяльністю. Принципова структура інститутів, що управляють зовнішньоекономічною сферою, і в промислове розвинутих країнах, і в краї ...

Экономическая сущность лизинга
Перехід до ринкової системи господарських відносин звалив на на­ших, необізнаних щодо безлічі форм підприємництва людей масу нових термінів, понять, підходів до ведення справ, давно вже ...