Меню сайту

Основні етапи розвитку грошово-кредитної політики України

грошовий кредитний монетарний ціна

Формування грошово-кредитної політики будь-якої держави - це складний процес, який завжди пов'язаний з особливостями економічного та соціального середовища, оскільки саме вони визначають основні завдання даної політики. Конкретні періоди розвитку суспільства сприяють виокремленню певних особливостей розробки й реалізації цієї політики.

Виділяють чотири основні етапи формування грошово-кредитної політики в Україні:

• перший етап (1991 - 1995 роки) - створення самостійної банківської і грошової систем України, організація внутрішньодержавних і міждержавних розрахунків, кредитна підтримка економіки, опрацювання механізмів валютного регулювання і банківського нагляду, запровадження практики міжбанківських розрахунків на кореспондентських засадах, реформування монетарного менеджменту і статистики, започаткування співпраці з міжнародними фінансовими організаціями (МВФ, СБ, ЄБРР);

• другий етап (1996 - 1999 роки) - проведення грошової реформи з уведенням в обіг національної грошової одиниці та використання на її основі ринкових елементів регулювання грошово-кредитного ринку;

• третій етап (2000 - 2007 роки) - подальший розвиток банківської системи і монетарних інструментів із регулювання грошово-кредитного ринку, зорієнтованих на підтримку сталого економічного зростання та цінової стабільності;

• четвертий етап (2008 - поточний час) - діяльність, спрямована на протидію фінансовій кризі і оздоровлення банківської системи [7].

Такий поділ на етапи є найпоширенішим, проте деякі вчені виділяють ще підготовчий етап або «нульовий». Цей етап охоплює 1991 - 1992 рр., коли Україна не мала власної грошової одиниці, фактично була залежною від пропозиції російського карбованця.

Охарактеризуємо детальніше особливості грошово-кредитної системи України на кожному етапі.

Перший етап у формуванні та реалізації грошово-кредитної політики НБУ починається з 1991 року. У цьому ж році Україна починає процес переходу до ринкових відносин, що призвело до дестабілізації усіх сфер економіки. Державні підприємства виявилися нерентабельними, соціальна сфера потребувала підтримки з боку держави, посилювалась проблема безробіття. Стан економіки в 1991 році був дуже тяжкий. Так, дефіцит державного бюджету досяг 21,1 млн. крб., або 7 % від ВВП, а рівень монетизації національної економіки склав понад 80 % (рис 2.1).

В таких умовах розпочалося формування грошово-кредитної політики України. Фактично вона мала емісійно-експансіоністський характер і підпорядковувалась політиці уряду, що в свою чергу була спрямована на підтримку державного сектору. Так, в 1992 р. кредитна емісія досягла позначки 1 трлн крб., а в наступному році збільшилась у 30 разів і становила 30 трлн крб. При цьому 70 % цієї емісії поглинув абсолютно не реформований агропромисловий комплекс, який ще базувався на колгоспній та державній формах організації. У таких умовах приватний сектор та його розвиток відійшли на другий план [8].

НБУ в 1992- 1994 рр. отримав незалежність у своїх діях. На цьому етапі НБУ використовував досвід Німеччини, щоправда результати використання цього досвіду значною мірою відрізнялися від німецьких. Завданням НБУ на цьому етапі було приборкання гіперінфляції, яка досягла небачених для країни в мирному стані темпів зростання - понад 10 000%.

У 1993 р. був введений фіксований режим валютного курсу. У 1994 р. були визначені основні функції валютного ринку і роль Національного банку в економіці, в цей період почалася доларизація економіки, набрали сили процеси тінізації економіки, а також поглибилися тенденції падіння виробництва. 1995 рік відзначився відмовою Національного банку від кредитування Уряду на пільгових умовах. У цьому році був створений ринок цінних паперів, бюджетний дефіцит почали фінансувати за рахунок облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Крім того, 1995 рік відзначився початком стабілізації цін - індекс споживчих цін знизився до 282%.

Таким чином, даний період характеризується тим, що НБУ почав розробляти методологію й методику грошово-кредитної політики, яку удосконалюватиме на наступних етапах розвитку грошової системи України. Крім того було розмежовано сфери дії грошово-кредитної політики й фіскально-бюджетної політики, а також НБУ починає використовувати світовий досвід застосування інструментів грошово-кредитної політики у проведенні своєї власної політики, спрямованої на забезпечення стабільності національної грошової одиниці.

Перейти на страницу: 1 2 3

Подібні статті по економіці

Економічна діяльність
Економічна діяльність, як центральний і визначальний елемент економічної культури Економічній культурі характерна кожному з елементів економічної системи, усім видам, способам і ф ...

Ефективність використання та механізм відтворення основних фондів
В процесі будь-якого виробництва здійснюється поєднання робочої сили та засобів виробництва. Засоби виробництва складаються із засобів праці та предметів праці у вартісному виражені вони ...

Витрати діяльності підприємства в умовах ринкової економіки
Становлення і розвиток в Україні ринкової інфраструктури докорінно змінюють економічне, інформаційне і правове середовище функціонування підприємств, сутність їхньої господарської діяль ...

Copyright © 2021. www.ekonomikam.com. Всі права захищені.