Види фірми

Фірми «горді леви» відрізняються великими розміра­ми. Такі корпорації умовно можна віднести до технологіч­них та організаційно-економічних монополій. Це дає їм реальні переваги у жорстокому конкурентному середо­вищі. Вони є прикладом динамічної, агресивної політики у верхньому ешелоні бізнесу. «Леви» не зацікавлені в інтеграції з іншими фірмами, не кажучи вже про угоди з ними. Значні інвестиції в нову техніку і технологію збері­гають для них гарні перспективи на лідерство. Еволюція таких фірм приводить їх у стан «могутнього слона». Кор­порації типу «слонів» уже не мають колишньої агресив­ності і динамізму, але досягають підвищеної стабільності. Її забезпечують ефект масштабу, диверсифікація, широ­ка мережа філій всередині країни і за її межами. Фірми-«слони» свідомо уникають честі бути першими в розробці нововведень: коштує це дуже дорого, віддача приходить не відразу, а ризик першопрохідника значний. Тому така фірма нерідко використовує свої можливості, щоб пере­хопити нововведення, відтіснити новатора. Президент концерну «Соні» Акіо Морита писав: «Ми виробляємо новий продукт, і якщо вийде саме так, вони («могутні сло­ни» — авт.) викидають на ринок аналогічний продукт та отримують вигоду від наших зусиль» («Зроблено в Японії»). Нерідко буває так, що «могутні слони» втрача­ють колишні позиції, перетворюючись на «неповоротко­го бегемота». Головна причина цього — організаційна.Ускладнена структура управління без чіткої взаємодії і механізму зворотного зв'язку призводить до того, що «могутні слони» із жахом усвідомлюють свою безза­хисність перед лицем повільно визріваючих економіч­них проблем.

Чудовим прикладом цього є корпорація «Крайслер», що опинилася на межі банкрутства. Лі Якокка, який очо­лив напівживу корпорацію, згадує: «Усі проблеми кор­порації «Крайслер» фактично зводилися до загального знаменника: ніхто не знав, що їх спричинило. Тут не існу­вало єдиної команди, була некерована група індивідуаль­них гравців». Корпорація мала 35 віце-президентів, і ко­жен з них «біг своєю власною стежкою», діяв сам по собі. Як наслідок цього — омертвіння значної частини капіта­лу в напрямках, що втратили перспективу, погіршення якості, зростання витрат та збитків. Досвід «Крайслера» свідчить про можливість санації і виходу з кризового ста­ну, хоча реальна й утрата колишніх позицій.

Фірми «хитрі лиси» живуть, і досить непогано, спе­ціалізацією, здійснюючи успішну нішеву політику. Ліди­руючи у випуску 2-3 видів продукції та маючи достатні фінансові ресурси, вони успішно відбивають атаки кон­курентів, залишаючи освоєні ніші недоступними для ата­куючих. Маючи в запасі «домашні заготовки» на випа­док кризи, «лисиці» з честю переборюють труднощі.

За умов погіршення економічної кон'юнктури неза­видною є доля фірм «сірих мишей». Відсутність чи низь­кий рівень спеціалізації — головна причина їхніх невдач. Вони стикаються із труднощами збуту, зниженням дохо­ду, що закриває для них перспективи на оновлення про­дукції. «По суті такий бізнес - як життя метелика-одно­денки, що вже завтра буде тремтіти, гадаючи, чи зали­шиться він живий післязавтра». Оригінальна точка зору, підкріплена конкретним аналізом у вузькій сфері діяль­ності.

Подібні статті по економіці

Аналіз діяльності компанії Фенікс
При переході української економіки на ринкові відносини основні завдання функціонування підприємств вирішувалися в рамках централізованого управління. Виробничо-фінансовий план підприєм ...

Взаємовідносини продуктивних сил і виробничих відносин
Історичний екскурс у минуле економічної думки показує, що люди завжди прагнули теоретично усвідомити економічні умови свого існування, мотиви господарської діяльності, а відтак, розгад ...

Антимонопольне регулювання в корпоративному секторі
Темою, обраною для розгляду в даній роботі є антимонопольне регулювання в корпоративному секторі. На сьогодні для економіки України висвітлення даного аспекту являється надзвичайно ак ...