Види фірми

Фірми «горді леви» відрізняються великими розміра­ми. Такі корпорації умовно можна віднести до технологіч­них та організаційно-економічних монополій. Це дає їм реальні переваги у жорстокому конкурентному середо­вищі. Вони є прикладом динамічної, агресивної політики у верхньому ешелоні бізнесу. «Леви» не зацікавлені в інтеграції з іншими фірмами, не кажучи вже про угоди з ними. Значні інвестиції в нову техніку і технологію збері­гають для них гарні перспективи на лідерство. Еволюція таких фірм приводить їх у стан «могутнього слона». Кор­порації типу «слонів» уже не мають колишньої агресив­ності і динамізму, але досягають підвищеної стабільності. Її забезпечують ефект масштабу, диверсифікація, широ­ка мережа філій всередині країни і за її межами. Фірми-«слони» свідомо уникають честі бути першими в розробці нововведень: коштує це дуже дорого, віддача приходить не відразу, а ризик першопрохідника значний. Тому така фірма нерідко використовує свої можливості, щоб пере­хопити нововведення, відтіснити новатора. Президент концерну «Соні» Акіо Морита писав: «Ми виробляємо новий продукт, і якщо вийде саме так, вони («могутні сло­ни» — авт.) викидають на ринок аналогічний продукт та отримують вигоду від наших зусиль» («Зроблено в Японії»). Нерідко буває так, що «могутні слони» втрача­ють колишні позиції, перетворюючись на «неповоротко­го бегемота». Головна причина цього — організаційна.Ускладнена структура управління без чіткої взаємодії і механізму зворотного зв'язку призводить до того, що «могутні слони» із жахом усвідомлюють свою безза­хисність перед лицем повільно визріваючих економіч­них проблем.

Чудовим прикладом цього є корпорація «Крайслер», що опинилася на межі банкрутства. Лі Якокка, який очо­лив напівживу корпорацію, згадує: «Усі проблеми кор­порації «Крайслер» фактично зводилися до загального знаменника: ніхто не знав, що їх спричинило. Тут не існу­вало єдиної команди, була некерована група індивідуаль­них гравців». Корпорація мала 35 віце-президентів, і ко­жен з них «біг своєю власною стежкою», діяв сам по собі. Як наслідок цього — омертвіння значної частини капіта­лу в напрямках, що втратили перспективу, погіршення якості, зростання витрат та збитків. Досвід «Крайслера» свідчить про можливість санації і виходу з кризового ста­ну, хоча реальна й утрата колишніх позицій.

Фірми «хитрі лиси» живуть, і досить непогано, спе­ціалізацією, здійснюючи успішну нішеву політику. Ліди­руючи у випуску 2-3 видів продукції та маючи достатні фінансові ресурси, вони успішно відбивають атаки кон­курентів, залишаючи освоєні ніші недоступними для ата­куючих. Маючи в запасі «домашні заготовки» на випа­док кризи, «лисиці» з честю переборюють труднощі.

За умов погіршення економічної кон'юнктури неза­видною є доля фірм «сірих мишей». Відсутність чи низь­кий рівень спеціалізації — головна причина їхніх невдач. Вони стикаються із труднощами збуту, зниженням дохо­ду, що закриває для них перспективи на оновлення про­дукції. «По суті такий бізнес - як життя метелика-одно­денки, що вже завтра буде тремтіти, гадаючи, чи зали­шиться він живий післязавтра». Оригінальна точка зору, підкріплена конкретним аналізом у вузькій сфері діяль­ності.

Подібні статті по економіці

Формування прибутку промислового підприємництва
В Україні відбуваються глибокі економічні перерви, обумовлені поверненням країни в річище загальних процесів світового розвитку. Йде корінна ламка старого механізму керування економікою, ...

Економіка виробничо-господарської діяльності підприємства
собівартість економічний виробничий Практика господарювання на ринкових засадах підтверджує істину, що ефективність будь-якої виробничо-господарської та комерційної діяльності залежить на ...

Шляхи підвищення прибутковості підприємства
Управлінський облік передбачає створення детальної класифікаційної схеми витрат. Керівник або власник підприємства повинен знати, скільки буде коштувати виробництво тієї чи іншої продукц ...