Меню сайту

Модель товарного господарства

Модель ринкової економіки, у центрі системи якої знаходиться людина, у своєму розвитку проходить декілька стадій.

Першою стадією є просте, чи не розвинене товарне виробництво.

При розвиненому товарному виробництві товарами становляться не тільки усі продукти праці, але й фактори виробництва, у тому числі й робоча сила. Ринкові відносини набирають загального характеру. Здійснюється й матеріалізація усієї системи суспільних відносин, котрі виступають як відносини між речами, виникає товарний фетишизм.

Досягнення товарним виробництвом його найвищого ступеню розвитку пов’язане із затвердженням капіталістичного способу виробництва у процесі первісного накопичування капіталу, котре формує передісторію капіталу і включає в себе дві сторони:

1. Перетворення маси виробників у особисто вільних, але в той же час позбавлених усіх засобів виробництва. Цей процес означає появу на ринку нового товару – робочої сили.

2. Концентрація грошового багатства і засобів виробництва в руках меншості.

Перша сторонапроцесу первісного нагромадження капіталу – відокремлення виробників від засобів виробництва – проходило дуже повільно, і сам по собі цей процес не складав ще епохи первісного накопичування капіталу і переходу товарного виробництво у нову якість.

Прискорювачем цього процесу стала активна економічна роль держави, котра сприяла формуванню первісного накопичування капіталу, а саме відокремлювання безпосередньо виробника від засобів виробництва, в основу чого було покладено обезземелювання селян.

Друга сторона –

це накопичування крупних грошових сум і поява перших капіталістів.

Основні методи первісного накопичування грошей: колоніальна система, система державних займів, податкова система, система протекціонізму. У цьому процесі дуже важливу роль відігравала держава.

Особою формою суспільного господарства є адміністративно-командна, централізована економіка. Хоча по своїй суті вона примикає до товарної форми, тому що зв’язки виробництва і споживання зберігаються, вони серйозно деформовані підвищеним впливом єдиного економічного центру, котрий віддає накази і доручення, розробляє плани, директиви, нормативи (які мають силу законів) безпосередньому виконавцю-господарю. Таким центром була держава у обличчі Госплану чи вищих партійних організацій, котрі вирішували, що виробляти, як розподіляти ресурси (використовуючи метод фондування), прикріплювали виробників до споживачів, централізовано встановлювали ціни.

Матеріальною основою цієї системи було розвинене машинобудування і розвинена система суспільного розподілу праці. Ця форма суспільного господарства виникає на більш високому рівні виробництва.

Таким чином, адміністративно-командна, централізовано-планова економіка – це така форма суспільного господарства, коли в умовах розвиненого суспільного розподілу праці, спеціалізація виробників, великої кількості економічних структур здійснюється жорстке регулювання розвитку економіки як органічного цілого з єдиного центру.

Можна виділити дві основні моделі даної форми суспільного господарства: планово-директивну та планово-нормативну.

Обидві ці моделі суспільного господарства являють собою жорстко регульовану економіку на основі директивного плану чи планових документів. При цьому самостійність підприємств ігнорується в тому чи іншому ступені, а оцінка їх діяльності здійснюється на основі планів та нормативів.

Висновки

Так, прослідкувавши взаємозв’язок товарного виробництва і шляхів економічного розвитку суспільства можна дійти висновків, що товарне виробництво є найважливішим фактором світових економічних відносин й відносин у суспільстві, а саме:

1. Товарне виробництво обслуговує різні соціально-економічні системи.

2. Кожен продукт товарного виробництва має обов’язкову притаманну йому якість – корисність, що вдоволяє потреби людей.

3. Зростання об’єму товарного виробництва приводе до збільшення робочих місць, зниженню вартості товару, і, як наслідок, до підвищення рівня достатку суспільства.

4. Зростання випуску товарів створює можливість і необхідність обмінювати зайву їх кількість на більшу масу інших корисних речей.

5. Товарне виробництво є основою існування і розвитку суспільства.

[1] Сміт А. Дослідження про природу та причини багатства народів.

Подібні статті по економіці

Шляхи зниження собівартості виробництва молока (на прикладі сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Зоря Оржицького району Полтавської області)
Найважливішою галуззю продуктивного тваринництва України є скотарство, яке постачає незмінні продукти харчування і цінну сировину для харчової і переробної промисловості. У результаті го ...

Економічне обґрунтування проекту цеху по виробництву вітамінізованої сметани
У даній курсовій роботі обґрунтована економічна ефективність технічних рішень і виконано всі необхідні економічні розрахунки. Розрахунок проведено для продукту під назвою "Вітамініз ...

Формування стратегії розвитку та її реалізація на підприємстві харчової промисловості
Сучасний етап розвитку економіки України характеризується докорінною зміною умов функціонування організації, що обумовлюється підвищенням рівня мобільності зовнішніх чинників та посилен ...

Copyright © 2025. www.ekonomikam.com. Всі права захищені.