Меню сайту

Класифікація витрат

Ступінь деталізації витрат за місцями їх виникнення для кожного підприємства індивідуальна. Групування витрат виробництва в розрізі виробничих підрозділів дозволяє усунути безконтрольність витрат і закріпити відповідальність за їх величину за конкретними виконавцями і керівниками.

Обліку за місцями виникнення витрат надається особливо важливе значення, так як впливати на собівартість і рівень економічності виробництва можливо лише на даному етапі. На етапі калькулювання можна лише більш-менш приблизно розподілити витрати виробництва між виробами, абсолютно не впливаючи на загальний рівень та характер цих витрат. Приблизно в середині 40-х років XX століття з’являється поняття "центр витрат", "оперативний центр витрат", під яким розуміють первинну ланку обліку витрат для контролю їх у підрозділах та більш точного розподілу витрат за об’єктами калькулювання, в якості яких можуть виступати: групи виробничого устаткування, робочі місця, технологічні процеси, виробничі дільниці. Загалом, за своєю природою кожне робоче місце - це вже і є центр витрат.

За змінами від обсягів виробництва

Витрати підприємства класифікують і за іншим критерієм: взаємозв’язком між обсягом виробництва і величиною витрат. Витрати поділяють на ті, що залежать і ті, що незалежні від обсягу виробництва.

Постійні витрати (FC - Fixed Costs) - це витрати, величина яких в короткостроковому періоді не змінюється зі збільшенням або зменшенням обсягу виробництва. До постійних витрат відносять витрати, що пов’язані з використанням будівель, споруд і обладнання, з виплатою оренди, процентів за кредитом, зарплати управлінцям, витрати на охорону.

Змінні витрати (VC - Variable Costs) - це витрати, величина яких змінюється в залежності від збільшення або зменшення обсягу виробництва. До змінних витрат відносять витрати на сировину, матеріали, електроенергію, допоміжні матеріали, зарплату робітників, що беруть безпосередню участь у виробництві.

Тоді як загальні витрати (TC - Total Costs) - це сукупність постійних і змінних витрат фірми на виробництво продукції в короткостроковому періоді. Величину загальних витрат можна розрахувати за наступною формулою:

=FC+VC

де FC - постійні витрати;- змінні витрати.

Отже, за змінами від обсягів виробництва виділяють постійні та змінні витрати.

За способом віднесення витрат на собівартість

За способом включення у собівартість продукції витрати поділяються на прямі та непрямі.

Прямі витрати безпосередньо пов’язані з виготовленням певного різновиду продукції і можуть бути віднесені на її одиницю прямо. Якщо виготовляється один різновид продукції, усі витрати - прямі. До прямих витрат належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці та інші прямі витрати. До складу прямих матеріальних витрат відносять сировину і матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, інші матеріальні витрати, які можуть бути віднесені до конкретного об'єкта витрат.

У деяких випадках певні види матеріалів, які є частиною виготовленої продукції, не включають до складу прямих витрат. Прикладом таких матеріалів є цвяхи у виробництві меблів, нитки у пошитті одягу тощо. Такі матеріали розглядають як допоміжні (непрямі) і, виходячи з принципу економічної доцільності, включають до складу виробничих накладних витрат. До складу прямих витрат на оплату праці включають заробітну плату та інші виплати робітникам, зайнятим виготовленням продукції, виконанням робіт або наданням послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

Витрати на оплату праці інших категорій виробничого персоналу (майстри, допоміжний персонал тощо) і заробітну плату робітників, що не може бути прямо віднесена на продукцію (оплата часу простою, додаткові виплати тощо), включають до складу виробничих накладних витрат. До складу інших прямих витрат включають усі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, орендна плата, амортизація тощо. Непрямі витрати не можна безпосередньо віднести на окремі різновиди продукції, бо вони пов’язані з виготовленням різних виробів (зарплата обслуговуючого і управлінського персоналу, утримання і експлуатація будівель, споруд, машин тощо). Поділ витрат на прямі та непрямі залежить від рівня спеціалізації виробництва, його організаційної структури, методів нормування і обліку. Віднесення витрат до прямих або непрямих залежить від того, що є об'єктом витрат. Наприклад, амортизація верстатів та опалення цеху є прямими витратами цього цеху, але є непрямими витратами для окремих видів продукції, що виготовляються у цьому цеху.

Перейти на страницу: 1 2 3

Подібні статті по економіці

Американський неолібералізм. Монетаризм
Монополізація економіки, виникнення державно-монополістичної форми власності, усесвітня економічна криза 20 - 30-х рр. Поставили під сумнів основні постулати ортодоксального неокласицизму. ...

Аналіз товарних запасів в магазині
Становлення ринкових відносин в Україні характеризується динамічною зміною економічної ситуації, зростаючою невизначеністю розвитку складових господарської системи. Сьогодні мало не всі ...

Аналіз та оцінка оборотних активів та їх використання на ПАТ Завод Фіолент
На сучасному етапі економічного розвитку, в умовах ринкових відносин в Україні необхідно приділяти увагу організації управління оборотним капіталом промислових підприємств. Фінансова ді ...

Copyright © 2024. www.ekonomikam.com. Всі права захищені.