Меню сайту

Класифікація витрат

Основним завданням класифікації витрат є формування собівартості продукції. За допомогою класифікації витрати групуються за видами і прямо або побічно відносяться на собівартість продукції. Собівартість продукції, що складається з різних видів витрат можна проаналізувати і виявити за рахунок яких витрат вона збільшилася або зменшилася і потім вплинути на її розмір у майбутньому. Собівартість продукції, а отже і витрати входять до неї мають величезний вплив на прибуток підприємства, його рентабельність, на величину цін продукції, що випускається і інші економічні показники. Природно, що зниження собівартості і витрат є основним напрямком удосконалення діяльності будь-якого підприємства, що безпосередньо впливає на його конкурентоспроможність, фінансову стійкість і успішну роботу в майбутньому.

За економічними елементами

Згідно класифікації витрат за економічними елементами виділяють наступні види:

матеріальні витрати;

витрати на оплату праці;

відрахування на соціальні заходи;

амортизація;

інші операційні витрати.

Матеріальні витрати - витрати на сировину, матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, придбані у сторонніх організацій паливо і енергію, тару, будівельні матеріали, запасні частини, МШП, використані в операційній діяльності підприємства.

Не включаються до матеріальних витрат:

куповані матеріали, паливо, енергія, які реалізуються без додаткової обробки на даному підприємстві;

зворотні відходи - це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв та інших матеріальних цінностей, що утворилися в процесі виробництва продукції, втратили повністю чи частково споживчі властивості і через це використовуються з підвищеними витратами або зовсім не використовуються.

Витрати на оплату праці - нарахована основна, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Відрахування на соціальні заходи - нарахування на фонд оплати праці до спеціальних фондів. До цього елемента витрат включаються нарахування на ФОП; утримання із заробітної плати до соціальних фондів були віднесені на витрати в складі нарахованої заробітної плати. До елемента "амортизація" включається сума нарахованої амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів з використанням ряду методів.

Інші операційні витрати включають:

витрати на відрядження;

оплату послуг банків;

податки, збори та інші обов’язкові платежі;

витрати на рекламу, на організацію прийомів, презентацій і свят;

витрати на зв’язок;

витрати на оплату послуг транспортних, страхових та посередницьких організацій;

оплату участі в семінарах, витрати на професійну підготовку та перепідготовку працівників;

витрати на проведення аудиту;

сплачену орендну плату (за оперативну оренду);

оплату мита та митних зборів при експорті;

витрати на охорону праці, на перевезення працівників тощо.

За місцем виникнення

Місцем виникнення витрат називається місце, де вони фактично утворились. До місць виникнення витрат відносять структурні підрозділи (цехи, бригади, відділи, дільниці), які являють собою об’єкти нормування, планування і обліку витрат виробництва з метою контролю і управління витратами виробничих ресурсів. Щодо процесу виробництва місця виникнення витрат можна класифікувати на виробничі і обслуговуючі. До виробничих належать цехи, дільниці, бригади, а до обслуговування - відділи і служби управління, склади і лабораторії тощо. Облік витрат за місцями виникнення ввели у 20-х роках XX століття з метою підвищення точності калькулювання. Вихідним спонукальним моментом групування витрат за місцями виникнення була неможливість їх первинного групування за видами продукції.

Цех чи інший підрозділ чітко виділявся як місце виникнення витрат, що полегшувало їх локалізацію і дозволяло наблизити непрямі витрати, які підлягали розподілу до виготовленої в даному місці продукції. Поступово до мети обліку витрат за місцями виникнення, крім забезпечення достовірного калькулювання, приєднався також і контроль за обґрунтованістю і раціональністю витрачання ресурсів, тобто контроль витрат у місцях їх виникнення.

З часом облік витрат за місцями виникнення все більше відособлювався від калькулювання, чому сприяла тенденція до укрупнення структурних підрозділів. Слід зазначити, що проблеми групування витрат за місцями їх виникнення ще належним чином не досліджені. На виробничих підприємствах місце виникнення витрат - це сфера відповідальності, яка пов’язана з певними видами витрат при виготовленні продукції або обслуговуванням виробництва і його управлінням.

Отже, в першу чергу, до них слід віднести окремі види виробництв (основні, допоміжні, підсобні, обслуговуванні) і такі структурні підрозділи, як цехи, самостійні дільниці, майстерні. При більшій деталізації це може стосуватися діяльності бригад, окремих служб, бюро, лабораторій - за необхідності і можливістю виділення витрат, пов’язаних з обсягом виконуваних ними робіт або безпосередньо залежних від їх діяльності.

Перейти на страницу: 1 2 3

Подібні статті по економіці

Етапи розвитку валюти
Закономірності розвитку валютної системи визначаються відтворювальним критерієм і відбивають основні етапи розвитку національного і світового господарства. Даний критерій виявляється в ...

Удосконалення форм праці та впровадження науково–технічного прогресу
Вирішальним засобом підвищення ефективності діяльності підприємства ресторанного господарства є вдосконалення форм праці та впровадження науково-технічного прогресу. Саме про вд ...

Український державний центр транспортного сервісу Ліски
Залізничний транспорт є однією з важливих галузей економіки України, забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв’язки і потребує населення у перевезеннях. Діяльність за ...

Copyright © 2020. www.ekonomikam.com. Всі права захищені.