Держава у змішаній економіці

Усе більш активним суб’єктом економічної діяльності у ХХ ст. стає держава як представник суспільства і захисник його інтересів. Матеріальною основою державного регулювання економіки є розвиток державного сектору, державної власності і монополія політичної влади. Незалежно від частки держсектора і власності в економіці роль держави в організації й управлінні виробництвом та суспільством зростає. Вона володіє і розпоряджається зростаючою часткою національного продукту, регулює сукупне пропонування та попит, грошовий обіг, перерозподіляє до 50% і більше національного доходу тощо. Держава розробляє форми і методи економічного та соціального регулювання соціально-економічних відносин, координує, регулює, програмує суспільне виробництво і споживання, здійснює політику соціалізації ринкових відносин і демократизації. Але державне регулювання не може вийти за межі системи, бо в ній панує капіталістична приватна власність і приватні інтереси, а не суспільний інтерес, загальнокласові інтереси не збігаються з приватними, індивідуальними та груповими (корпоративними). Отже, виникають нові суперечності в системі.

Метою державного регулювання в умовах змішаної економіки є підвищення соціально-економічної ефективності суспільного виробництва, забезпечення економічного зростання і соціально-економічної стабільності економіки та суспільства. Тому головні завдання держави такі:

) створення і вдосконалення правової основи функціонування економіки, створення правил гри для суб’єктів економічної діяльності: законів, норм, правил господарювання для всіх форм власності, укладів, секторів; контроль за їх виконанням. Ця форма впливу на організацію й управління суспільним виробництвом стає вирішальною в умовах змішаної економіки;

) підтримка конкуренції і антимонопольне регулювання з метою недопущення панування на ринку одного суб’єкта господарювання і зміни механізму ринкового конкурентного ціноутворення;

) проведення політики макроекономічної стабілізації, структурного регулювання, недопущення економічних криз, забезпечення повної зайнятості, стабільності цін і грошового обігу, економічного та соціально-економічного зростання національної економіки і суспільства;

) вплив на розміщення ресурсів і перерозподіл в умовах їх обмеженості і стихійного ринкового розподілу, який веде до негативних соціально-економічних наслідків і виникнення проблеми нераціонального їх розподілу;

) перерозподіл доходів як об’єктивна необхідність в умовах їх ринкового розподілу, який веде до соціальної поляризації суспільства і бідності значних верств населення. Держава проводить політику соціального захисту, створює умови для нормального відтворення робочої сили завдяки певній податковій політиці, виплатам по соціальному страхуванню, медичній допомозі, фінансуванню різноманітних соціальних програм.

Метою перерозподілу доходів є забезпечення соціальної справедливості в суспільстві.

ВИСНОВКИ

Зважаючи на те, що в світовій економічній думці немає єдиної позиції щодо пріоритетності певної форми власності як найбільш ефективної в розвитку, виникає необхідність ще раз повернутися до висвітлення проблеми економічної категорії власності та її історичних форм.

Якщо розглянути тривалу історичну еволюцію відносин власності, можна відзначити досить цікаву тенденцію - на перших етапах свого історичного розвитку людство використовує виключно спільні, колективні форми власності, а з розвитком продуктивних сил, вдосконаленням самої людини, зміни умов її життя приводять до формування нового типу власності - приватної.

Подібні статті по економіці

Загальна характеристика господарської діяльності ДП Тростянецьводоканал
Актуальність дипломної роботи полягає у орієнтації на підготовку кваліфікованих фахівців для фінансової системи держави, які повинні об'єктивно оцінювати економічні процеси, що відбуваю ...

Шляхи покращення інноваційного типу розвитку
Діяльність суспільства, яка характеризує його розвиток, - це специфічний спосіб ставлення людини до дійсності. Економічна діяльність матеріальна, але її доповнює духовність, робота інтел ...

Аналіз економічного потенціалу підприємства та напрями підвищення ефективності його використання
Проблема підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняного виробництва, наявність конкретних переваг, що виступають гарантом тривалого та ефективного функціонування підприємства в ри ...