Недоліки капіталістичної власності і перехід до соціалізму

Продуктивні сили становлять собою сукупність засобів виробництва і людей, котрі завдяки знанням і виробничому досвіду, навичкам та вмінню приводять в дію засоби виробництва, виробляючи необхідні матеріальні блага Головною продуктивною силою суспільства є виробники, трудові кадри, котрі постійно вдосконалюють засоби праці, збагачують свій виробничий досвід, підвищують продуктивність праці і в результаті цього примножують суспільне багатство. Постійного розвитку та вдосконалення зазнають і речові елементи продуктивних сил, передусім знаряддя праці.

В надрах капіталістичного виробництва продуктивні сили досягають такого високого рівня усуспільнення, що їх нормальне функціонування стає неможливим у рамках приватної власності і обумовленої нею анархії" виробництва. Під впливом вимог продуктивних сил, вказують К Маркс і Ф.Енгельс, капіталістичні відносини власності, залишаючись буржуазними, набувають все більш усуспільнену форму: на зміну окремому власнику приходять акціонерні товариства, монополістичні об'єднання, державне підприємництво і регулювання. Все це свідчить про те, що економічна система капіталізму сама себе заперечує, зживає. Як зазначав К. Маркс, відбувається ліквідація капіталістичного способу виробництва в межах самого капіталістичного виробництва.

Ще більш швидко і масштабно усуспільнення виробництва відбувається в епоху монополістичного капіталізму, коли посилюється концентрація виробництва, великих масштабів набуває одержавлення підприємств і навіть галузей, зростає потреба у запровадженні обліку джерел сировини і ринків збуту, впровадження планування та прогнозування економіки. Все це свідчить про те, що в надрах капіталізму визрівають умови для суспільного регулювання народного господарства

Ці умови стають ще більш зрілими з переростанням монополістичного капіталізму в державно-монополістичний. В рамках цього останнього формуються основи механізму суспільного нагляду, суспільного регулювання економіки. Концентрація і централізація капіталу, розгалужена банківська система утворюють форму суспільного рахівництва, спільного розподілу засобів виробництва Достатньо робітничому класу завоювати політичну владу, щоб весь цей апарат економічного управління використати в інтересах всього суспільства, в інтересах суспільного контролю виробництва і споживання.

Неминучість зміни економічної системи капіталізму економічною системою соціалізму зумовлена не тільки зрілістю матеріальних передумов соціалізму, а й наростанням внутрішніх суперечностей капіталізму.

Капіталістичне усуспільнення виробництва монополіями не тільки не усуває суперечність між суспільним характером виробництва і капіталістичними виробничими відносинами, а й загострює її, доводить до крайньої межі. Впроваджувані елементи планомірності та організованості не звільняють капіталізм від конкуренції, анархії виробництва, криз, міжімперіалістичних конфліктів.

Сказане зовсім не означає, що в умовах монополістичного або державно-монополістичного капіталізму відбувається стагнація, закупорювання продуктивних сил. Вони продовжують розвиватися, але їм стає все тісніше в рамках капіталістичних виробничих відносин, і передусім в рамках капіталістичних відносин власності.

Тобто має місце загострення основної суперечності капіталізму - суперечності між суспільним характером виробництва і приватнокапіталістичним способом привласнення його результатів.

Гігантське усуспільнення виробництва в органічному поєднанні з різким загостренням суперечностей капіталізму переконливо свідчать про зрілість економічної системи капіталізму для заміни її більш прогресивною економічною системою.

Надзвичайно високий ступінь розвитку світового капіталізму, зміна вільної конкуренції державно-монополістичним капіталізмом, підготовка банками та союзами капіталістів апарату для суспільного регулювання процесу виробництва та розподілу продуктів, зростання пограбування працівників монополіями і таке інше робить неминучим перехід до вищого стану суспільного господарства - соціалізму.

Суспільна власність, яка є основою соціалізму, виступає основою нових відносин виробництва, розподілу, обміну та споживання, оскільки:

- вона економічно об'єднує всіх трудящих як рівноправних і господарів та учасників виробництва, котрі працюють безпосередньо на суспільство;

- об'єднує всі державні та кооперативні підприємства в єдине ціле, тобто народне господарство, в якому з товарного обороту виключені заводи, фабрики, земля і робоча сила, хоча і зберігається товарна форма міжгосподарського зв'язку самостійними колективами;

Подібні статті по економіці

Економічний аналіз діяльності ЗАТ Одесавинпром
Економічний аналіз на відміну від інших видів аналізу відноситься до абстрактно-логічних методів дослідження економічних явищ. Економічний аналіз означає виділення окремих показників ...

Визначення та аналіз доходів аеропорту (на базі матеріалів міжнародний аеропорт Харків)
Актуальність теми. Реалізація економічної стратегії розвитку підприємства здебільшого визначається обсягом доходу, який отримується. Так, від його розміру залежать можливості підприємств ...

Державне регулювання ринкової економіки
Високорозвинена ринкова економіка — це оптимальне поєднання засад, притаманних товарному виробництву (конкуренція, попит і пропозиція, вільне ціноутворення), та цілеспрямованої політики держ ...