Вплив безробіття на суспільство та соціально-економічні наслідки

Безробіття вважають важливим стимулятором активності працюючого населення, але у реальному економічному житті - це велике суспільне лихо. Воно призводить до найтяжчих негативних соціально-економічних наслідків (рис. 2.1).

Рисунок 2.1 - Негативні наслідки безробіття

Причин незайнятості може бути безліч. Так, у 2009 р., за даними Державного комітету статистики України, вони були такі (рис. 2):

● звільнені з економічних причин (45,5 %);

● звільнені за власним бажанням (27,0 %);

● непрацевлаштовані після закінчення загальноосвітніх та вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації (14,1 %);

● звільнені у зв'язку з закінченням терміну контракту (9,0 %);

● безробітні з інших причин (2,9 %);

● демобілізовані з військової строкової служби (0,8 %);

● звільнені за станом здоров'я, або через оформлення пенсії за віком, інвалідністю (0,7 %).

Наприкінці 2009 р. рівень безробіття в Україні був одним з найнижчих в Європі, а, за даними Держкомстату, загалом по Україні станом на 1 березня 2010 р. цей рівень становив 1,9 % від кількості населення працездатного віку[5]. Проте ці дані враховують лише офіційно зареєстрованих безробітних і з огляду на це - не завжди відповідають дійсності, через що реальний його рівень у країні може бути набагато вищим, адже українці не поспішають ставати на облік у місцеві центри зайнятості, звітність яких є основою для розрахунку офіційних показників безробіття. Не беруть до уваги громадян, які перебувають у неоплачуваних відпусках, а за останніми підрахунками таких у країні понад 3 млн. Ці люди фактично є безробітними, проте офіційна статистика їх не враховує. Це дає підстави стверджувати, що фактичне безробіття перевищує 10 %. Якщо людина звільняється за згодою сторін, то, відповідно до нового законодавства, вона може стати на облік у центр зайнятості тільки на 91-й день з дня звільнення. Підхід Міжнародної організації праці, який застосовується у всьому світі, полягає у тому, що з усієї кількості працездатних віднімають працівників і деякі категорії населення, які працюють за наймом на сімейних підприємствах, тимчасово відсутніх на роботі, а всіх інших вважають безробітними. Отже, точна кількість незайнятих в Україні залишається невідомою через недосконалість системи їх підрахунку. Високий рівень безробіття призводить до соціальної напруги і погіршення рівня життя людей, заподіює економічні, демографічні та соціальні втрати для суспільства. Але загалом його вплив на економічне та соціальне життя суперечливий: крім негативних і важких наслідків, потрібно зазначити і низку позитивних моментів, які слугують умовою зростання виробництва, появи нових підприємств, підвищення дисципліни та ефективності праці зайнятих (рис. 2.2).

Рисунок 2.2 - Позитивні наслідки безробіття

Отже, для вирішення проблеми безробіття і підсилення впливу цих наслідків потрібно розробити та ухвалити антикризову програму заходів подолання негативних явищ в економіці; стимулювати розвиток малого та середнього бізнесу, шляхом зменшення податкового тиску, полегшення порядку реєстрації підприємств.

Існує потреба у дослідженні ринку праці щодо актуальності різних спеціальностей та здійсненні перекваліфікації працівників відповідно до неї, застосуванні нових методів подолання безробіття, покращенні стану виробництва. Важливими заходами є активна державна політика зі сприяння зайнятості - працевлаштування незайнятих на вільні та новостворені робочі місця, професійне навчання та перенавчання, організація громадських, сезонних робіт, надання дотацій роботодавцям.

Подібні статті по економіці

Житлове будівництво в Україні
Проблема забезпечення населення житлом, як на початку 90-х років XX ст. так і нині, належить до найгостріших соціально-економічних проблем в Україні. Наша країна має потребу у функціону ...

Економіка механічного цеху
Метою курсової роботи є практична реалізація теоретичних та методичних положень економічної теорії на рівні промислового підприємства та його виробничих підрозділів. Завданням курсово ...

Земельні ресурси підприємства
Високоефективну і конкурентоздатну економіку можуть формувати і розвивати лише професійно компетентних і досвідчених управлінських кадрів всіх рівнів, перш за все господарських керівник ...