Меню сайту

Типи центрів відповідальності

У невеликих підприємствах один керівник може здійснювати все управління, але при зростанні обсягів бізнесу і ускладненні його структури виникає необхідність розподіляти обов’язки по управлінню між різними його рівнями. Таке делегування управлінських повноважень вищим керівництвом нижчому називають децентралізацією управління. Кожне велике підприємство має свою організаційну структуру, яка визначається наявністю та взаємозв’язками окремих його підрозділів: цехів, відділів, департаментів, служб, секцій, філій тощо. Кожен з таких підрозділів очолює керівник, який відповідає за роботу свого підрозділу і здійснює оперативне управління його діяльністю.

Переваги децентралізації управління:

) можливість звільнити вище керівництво від вирішення оперативних питань і зосередження його уваги на глобальних стратегічних проблемах і рішеннях;

) підвищення оперативності прийняття поточних рішень на окремих рівнях управління;

) підвищення кваліфікаційного рівня управління за рахунок спеціалізації менеджерів;

) можливість набуття досвіду керівної роботи і кваліфікаційного росту менеджерів (професійної кар’єри) та ін.;

Недоліки децентралізації управління:

) ускладнення координації діяльності підрозділів;

) можливість появи нездорової внутрішньої конкуренції між окремими керівниками підрозділів;

) зростання витрат на управління та ін.

Для усунення деяких з цих недоліків керівники вищих рівнів управління змушені посилювати контроль за діяльністю підлеглих підрозділів та їх керівників, не підміняючи їх у прийнятті оперативних рішень, але посилюючи відповідальність за результати роботи очолюваних ними підрозділів.

З цією метою і була розроблена концепція центрів відповідальності та обліку за центрами відповідальності.

Вперше концепцію центрів відповідальності та обліку за центрами відповідальності сформулював американський економіст Джон Хіггінс, який у 1952 р. писав, що кожну структурну одиницю підприємства обтяжують ті і лише ті витрати або доходи, за які вона може відповідати і які контролює.

Центром відповідальності називають підрозділ, який очолює керівник, що несе особисту відповідальність за результати його роботи.

Менеджер може здійснювати контроль лише над обмеженою кількістю підлеглих («Старий Заповіт» визначає цю кількість рівною 10). Тому велика організація змушена мати декілька рівнів управління, які визначаються його організаційною структурою та структурою управління. Усі підрозділи підприємства (виробничі, управлінські, збутові, постачальницькі) є його структурними підрозділами. Кожен з них очолює керівник, який відповідає за діяльність свого підрозділу, тому кожен такий підрозділ можна вважати центром відповідальності.

В умовах децентралізації управління вище керівництво повинно контролювати і оцінювати роботу менеджерів нижчого рівня, а останні - здійснювати самоконтроль і інформувати вище керівництво про результати діяльності. Для одержання таких даних необхідна відповідна система обліку, яка забезпечувала б збирання, систематизацію, обробку та передачу інформації про результати роботи кожного центру відповідальності. Такою системою обліку є облік за центрами відповідальності.

Облік за центрами відповідальності - це така управлінська бухгалтерська система, яка обробляє планову і фактичну бухгалтерську інформацію про входи (витрати) і виходи (результати) центра відповідальності. На відміну від системи диференціювання витрат і доходів, яка використовується для оцінки конкретних разових завдань (проектів, варіантів рішень) за релевантною інформацією, облік за центрами відповідальності передбачає врахування повного (постійного) потоку інформації. На відміну від обліку повних витрат, який зосереджує увагу на окремих видах діяльності, продуктах або програмах чи замовленнях, облік за центрами відповідальності зосереджується на обліку витрат і доходів окремих структурних підрозділів (центрів відповідальності).

Облік за центрами відповідальності базується на таких принципах:

) менеджер відповідає тільки за ту діяльність, що перебуває під його контролем;

) менеджер приймає участь у визначенні цілей, за якими оцінюється його діяльність;

) менеджер зацікавлений у досягненні поставленої перед ним та його підрозділом мети;

) чітко визначається роль обліку в системі заохочення працівників;

) звіти про результати роботи підрозділів повинні складатися регулярно і використовуватися для оцінки діяльності центрів відповідальності.

Перейти на страницу: 1 2 3

Подібні статті по економіці

Еволюція золота та його роль в сучасних умовах
Якщо на перших етапах розвитку товарного виробництва гроші існували як товар - загальний еквівалент, то гроші і зараз продовжують виконувати функцію загального еквівалента, хоч зі зміною ...

Фінансова криза та можливі шляхи її подолання
Економіка ніколи не стоїть на місці, її розвиток постійно йде вгору, але кожна висота починається з падіння. Це породжує циклічний характер світового господарства. Економічний цикл - це п ...

Господарська діяльність ВАТ Київський завод безалкогольних напоїв Росинка
Метою виробничої практики є ознайомитися із господарською діяльністю ВАТ «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка», дослідити її стан та економічні показники, що її відображають. ...

Copyright © 2024. www.ekonomikam.com. Всі права захищені.