Сутність та структура тіньової економіки

Тіньова економіка - це системне явище господарювання асоціальної природи, що притаманне країнам з будь-яким соціально-економічним ладом і виражає різний рівень інтенсивності соціальної небезпеки та відображає форму кризи державного управління економіки як дисфункціональність.

На наш погляд, усі ланки тіньової економіки характеризують не поодинокі зони кризового управління, а утворюють асоціальну систему тіньової економіки із органічно взаємопов’язаними внутрішніми механізмами функціонування. До тіньової економіки належить вся тіньова інфраструктура, що забезпечує її повсякденне виживання й відтворення - законодавча, політична, ідеологічна, культурна, етична, поведінкова, система духовних і матеріальних цінностей та інші.

Недосконала система державного управління та контролю за суб’єктами господарювання сприяє відносному поділу економічного простору на офіційний і тіньовий сегмент. Поділ економічного простору держави на офіційний (соціально-позитивний) і тіньовий (соціально-негативний) сегмент відбувається на основі рівня якості управління економікою з боку органів державної влади і управління: чим вища якість управління - тим менший рівень тіньової економіки і навпаки.

Як показує аналіз світової практики функціонування тіньової економіки, вона є антисоціальною системою всередині країни, небезпека кожного з її елементів постійно підсилюється синергічним ефектом від дії інших складових, що утворюють комунікаційну тінь - неформальна, прихована, підпільна та кримінальна економіка.

Так, після прийняття Податкового кодексу України у грудні 2010 року, в результаті посилення податкового тиску на підприємців, що раніше працювали на єдиному податку, майже третина їх пішла в "тінь", що примусило державні органи влади й управління переглянути такий порядок і більш диференційовано підійти до платників єдиного податку, розділивши їх на три групи з відповідним рівнем оподаткування. За якісного державного менеджменту таких "збоїв" у роботі звичайно не було б, так як він мав би добре усвідомлювати, що значно легше спрямувати підприємця в "тінь" ніж детінізувати його діяльність.

Проведений нами аналіз зарубіжних і вітчизняних літературних джерел стосовно поняття терміну "тіньова економіка" свідчить про те, що єдиного поняття стосовно його визначення не існує і між ними існують певні відмінності щодо визначення тіньової економіки.

Так, зарубіжні дослідники надають перевагу так званому операційному визначенню, для якого характерне трактування тіньової економіки через види тіньової діяльності та дії щодо її виміру.

Зокрема Б. Даллаго відмічає, що тіньова економіка складається з нелегальної, прихованої та неофіційної економіки. Основними видами тіньової економіки є:

а) контрабанда, нелегальні азартні ігри, нелегальна торгівля наркотиками, проституція, шахрайство, крадіжки, привласнення виданих під розписку грошей;

б) приховані рентні доходи, прихована зайнятість, робота без ліцензій, нелегальне проживання іноземців, зайнятість пенсіонерів та осіб, що отримують соціальні допомоги з безробіття;

в) приховування угод, "чайові", самозайнятість;

г) бартер товарів та послуг;

д) садівництво, городництво, продаж продукції домашнього або кустарного виробництва [1,34].

А. Френз підкреслює, що тіньова економіка - це діяльність, що не зараховується до ВВП через відсутність методологічної бази обліку нелегального виробництва товарів і послуг. Її компоненти - прихована діяльність самозайнятих та прихована діяльність зайнятих, що працюють додатково [2,69].

П. Гутманн вважає, що тіньова економіка - це будь-яка економічна діяльність, не врахована офіційною статистикою. Її основні складові - нелегальна, прихована, неформальна [3,с.33].

Б. Контіні ототожнює її як "невидиму" діяльність,

яка враховує - незаконну діяльність, тіньову (приховану) економіку і незаконну діяльність [4,112].

Вітчизняні дослідники в основному використовують теоретичний підхід, згідно з яким тіньова економіка - це економічна категорія, що відображає складну систему соціально-економічних відносин у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ і послуг.

Подібні статті по економіці

Аналіз економічного потенціалу підприємства та напрями підвищення ефективності його використання
Проблема підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняного виробництва, наявність конкретних переваг, що виступають гарантом тривалого та ефективного функціонування підприємства в ри ...

Грошово-кредитна політика та її роль в державному регулюванні економіки
Стабільність та розвиток національної економіки забезпечується використанням державою різноманітних інструментів макроекономічного регулювання. Одним з найдієвиших засобів макроекономіч ...

Цикли Кондрат'єва
Відомо декілька типів економічних циклів, які іно­ді називають хвилями. Їх важко виділиті з-за великої кількості їх показників, з-за часової pозмитості гpаниць між ними. Так звані довгі ...