Методики розрахунку виробничої потужності

При формуванні виробничої потужності приймаються до уваги наступні чинники:

v номенклатура, асортимент та якість продукції, що виготовляється;

v структура і обсяг основних засобів;

v якісний склад обладнання, рівень фізичного і морального зносу;

v передові технічні нормативи продуктивності обладнання, використання площ, трудомісткість виробів, вихід продукції із сировини;

v прогресивність технологічних процесів;

v режим роботи підприємства;

v ступінь спеціалізації;

v рівень організації виробництва та праці;

v якість сировини і ритмічність поставок;

v фонд робочого часу обладнання.

Вихідні дані та послідовність розрахунків, за якими визначається виробнича потужність підприємства, наведені в таблиці (див. Додаток 1). Розрахунки виконуються технологічними й економічними службами підприємства. Виробничі підрозділи, які за виробничою потужністю нижчі від рівня провідних, повинні розглядатися як «вузькі місця», за якими необхідно розробити й впровадити технічні й організаційні заходи, які дадуть змогу довести їх пропускну спроможність до рівня провідних підрозділів підприємства. Можуть бути вжиті заходи щодо заміни устаткування, технології, збільшення змінності роботи на окремих дільницях.

До розрахунків виробничої потужності підприємства входять як встановлене, так і невстановлене устаткування, яке є на підприємстві (крім резервного). Крім того, виробнича потужність розраховується виходячи із максимально можливого річного часу роботи устаткування та використання виробничих площ.

Розрізняють наступні фонди часу:

v календарний;

v режимний (номінальний);

v плановий(ефективний, корисний).

Календарний фонд часу

() виробничого обладнання є базою для розрахунку інших видів фонду робочого часу в плануванні і визначається як добуток числа днів у даному календарному періоді () на число годин роботи на добу (t):

(1.3)

Режимний або номінальний фонд робочого часу

) машини (агрегату) залежить від числа календарних днів () і

числа неробочих днів () на рік, а також від прийнятого на підприємстві режиму змінності роботи на добу :

=( - )* t (1.4)

де t - середнє число годин роботи машини на добу в робочі дні за прийнятим режимом змінності з врахуванням скороченої тривалості зміни в святкові дні, або:

=[( - )* - * ] * (1.5)

де - число вихідних і святкових днів у плановому періоді;

- тривалість робочої зміни, годин;

- число передвихідних (передсвяткових) днів зі скороченою тривалістю робочої зміни;

- час, на який скорочена тривалість робочої зміни в передсвяткові і передвихідні дні, год.;

- режим змінності роботи підприємства (1,2, 3 зміни).

Плановий (ефективний, дійсний) фонд робочого часу

() обладнання дорівнює різниці між режимним (номінальним) фондом () і сумою витрат часу на ремонт, налагодження, переналагодження цього обладнання протягом планового періоду:

Подібні статті по економіці

Вільні економічні зони в Україні та міжнародний досвід їх створення
Перетворення планово-директивної економіки у відкриту ринкову пов'язано сьогодні з вирішенням ряду актуальних проблем: заміною старої господарської структури, реструктуризацією пром ...

Витрати діяльності підприємства в умовах ринкової економіки
Становлення і розвиток в Україні ринкової інфраструктури докорінно змінюють економічне, інформаційне і правове середовище функціонування підприємств, сутність їхньої господарської діяль ...

Ціноутворення в умовах перехідної ринкової економіки
Ціноутворення є найважливішим критерієм успіху підприємства і його товару на будь-якому ринку. У своїй роботі я опишу нормативно-параметричні методи розрахунку ціни на товар, приведу приклад комплексн ...