Методика проведення фінансового аналізу

Горизонтальний і вертикальний аналіз взаємно доповнюють один іншого. Тому на практиці нерідко будують аналітичні таблиці, що характеризують як структуру звітної бухгалтерської форми, так і динаміку окремих її показників. Ці види особливо коштовні при міжгосподарських зіставленнях, тому що дозволяють порівнювати звітність зовсім різних за родом діяльності й об`єктами виробництва підприємствам.

Стабільність фінансового становища підприємства в значній мірі залежить від доцільності й правильності вкладення фінансових ресурсів в активи. Активи динамічні по своїй природі. У процесі функціонування підприємства величина активів та їхня структура перетерплюють постійні зміни.

Висновки про якісні зміни, що мали місце у майновому положенні підприємства, їхньої прогресивності, роблять на підставі ряду критеріїв. Як формалізовані критерії виступають показники динаміки й структури господарських коштів: частка матеріальних активів у загальній сумі необоротних активів, частка активної частини основних коштів, частка швидкореалізуємих активів, коефіцієнт придатності основних коштів, характеристика вікового складу й т.п.

Структура господарських коштів підприємства істотно залежить від виду діяльності,обсягів виробництва, інших факторів. Тому формалізовані критерії повинні доповнюватися неформалізованими, які встановлюють, виходячи із природи бізнесу даної конкретної комерційної організації, суб`єктивних оцінок прогресивності тих або інших структурних зрушень у його майновому положенні.

Аналіз виконують по ряду взаємозалежних аналітичних таблиць. За допомогою цих таблиць може реалізуватися найпростіший факторний аналіз на основі детермінованих моделей [5].

Найважливішою частиною господарських коштів підприємства є активи, що характеризують його виробничі потужності. До них відносяться основні кошти та виробничі запаси.

Фінансовий стан організації можна оцінювати з погляду короткострокової й довгострокової перспективи.

У першому випадку критерій оцінки - ліквідність і платоспроможність підприємства, тобто здатність вчасно й у повному обсязі зробити розрахунки по короткострокових зобов`язаннях. Приклади подібних операцій- розрахунки із працівниками по оплаті праці, з постачальниками за отримані товарно-матеріальні цінності й зроблені послуги, з банком по позичках і т.п.

Ліквідність і платоспроможність не тотожні один одному. Коефіцієнти ліквідності можуть характеризувати фінансове становище як задовільне, однак власне кажучи ця оцінка може бути помилковою, якщо в поточних активах значна питома вага приходиться на неліквіди й прострочену дебіторську заборгованість [42].

Платоспроможність означає наявність у комерційної організації коштів й їхніх еквівалентів, достатніх для розрахунків по кредиторській заборгованості. Таким чином, основними ознаками платоспроможності є :

наявність у достатньому обсязі коштів на розрахунковому рахунку;

відсутність простроченої кредиторської заборгованості.

Для погашення поточних зобов`язань можуть використовуватися різноманітні види активів, що розрізняється оборотністю, тобто часом, таке розташування розділів балансу прийняте в багатьох економічно розвинутих країнах.

Подібні статті по економіці

Ефективність технічного переозброєння підприємств та методи оцінки ефективності інвестиційних проектів
Формування національної економіки на засадах самостійного розвитку зумовило комплекс проблем, серед яких особливе місце належить інвестиціям в основний капітал, що відтворюють і оновлюют ...

Вимір і забезпечення підвищення якості і конкурентоспроможності продукції
В умовах переходу до ринку успіх кожного конкретного товаровиробника оцінюється за рівнем ефективності виробництва, обумовленої в першу чергу ступенем задоволення потреб суспільства з на ...

Центральний банк і монетарна політика
Гроші - важливий елемент ринкової системи господарства, і стабільність грошової системи держави - обов’язкова умова нормального функціювання всієї національної економіки. Розлад гро ...