Земельні ресурси області

Загальна площа земель Луганської області становить 2668,3 тис. га, у тому числі за окремими категоріями та угіддями:

· Сільгоспугіддя загалом 1910,2 тис. га

· Ліси та інші лісовкриті площі 351,8 тис. га

· Землі природоохоронного призначення 67,2 тис. га

· Землі водного фонду 22,0 тис. га

· Землі рекреаційного призначення 6,4 тис. га

· Відкриті незаболочені землі (піски, яри, землі під зсувами, щебенем, галькою, голими скелями 191,1 тис. га

Найбільша частка у структурі земель належить сільгоспугіддям - 1910,2 тис. га, або 71,5 % від загальної площі області.

Землі області характеризуються різноманітністю ґрунтів, частина їх має несприятливі водно-фізичні і хімічні властивості. Значна освоєність території у сукупності з рельєфом і кліматом створюють сприятливі умови для розвитку ерозійних процесів.

Підтоплення земель відноситься до одного з розповсюджених негативних природних процесів. За даними суб’єктів моніторингу, площа потенційно підтоплених земель у Луганській області становить понад 40 тис. га, у тому числі 24 тис. га - це площа підтоплення 88 сільських населених пунктів, біля 16 тис. га - площа підтоплення 40 міських населених пунктів і селищ міського типу. Площа підтоплення сільгоспугідь становить біля 1 тис. га.

За кількістю населених пунктів і площам, які найбільше потерпають від природних процесів підтоплення, є Новоайдарський, Старобільський, Сватовський, Білокуракинський, Біловодський, Троїцький та Лутугинський райони. Серед міст найбільші площі підтоплення спостерігаються у містах Луганську, Сватове, Рубіжному та Кремінній.

Матеріали обстеження ґрунтів Луганської області свідчать, що орні землі значно погіршали свої якості. Значна частина ґрунтів малопридатна для сільськогосподарського використання по своєму генетичному походженню (ґрунти на пісках, піщаниках, сланцях та ін.), ознакам засолення, щебенистості і заболочування. Тривале використання земель для сільськогосподарських потреб без належних агротехнічних заходів призвело до фізико-хімічної деградації ґрунтів, тому що з інтенсивними ерозійними процесами спостерігається комплекс таких негативних факторів, як зниження вмісту гумусу, поживних речовин та інше. Внаслідок реформування земельних відносин у сільськогосподарському виробництві зруйнована система заходів щодо охорони земель від негативних факторів: порушені ґрунтозахисні сівозміни, не вживаються заходи по боротьбі з бур’янами, не вносяться органічні добрива, тощо.

результатами було встановлено, що ґрунти з дефіцитним балансом гумусу та мікроелементів займають близько 85 % площі земель сільськогосподарського призначення. Ґрунти, які містять фосфору менше 100 мг на 1 кг ґрунту (фактично 74 мг/кг), калію менше 150 мг/кг (фактично 99 мг/кг) та мають рН більше 8,0 і гумусу менше 4,3 % (фактично 3,99 %), не відносяться до високо родючих ґрунтів. Середньорічні темпи дегуміфікації земель складають 0,4 т/га. Найвищі показники (0,55 т/га) спостерігаються у Сватівському, Старобільському та Лутугинському районах.

Подібні статті по економіці

Економічна діяльність
Економічна діяльність, як центральний і визначальний елемент економічної культури Економічній культурі характерна кожному з елементів економічної системи, усім видам, способам і ф ...

Економічний аналіз діяльності ЗАТ Одесавинпром
Економічний аналіз на відміну від інших видів аналізу відноситься до абстрактно-логічних методів дослідження економічних явищ. Економічний аналіз означає виділення окремих показників ...

Інноваційно-інвестиційна діяльність підприємства
інноваційний інвестиційний економічний ефект Під інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємства розуміється сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації ...