Облік витрат та калькулювання собівартості продукції, робіт, послуг

Для узагальнення інформації про втрати від браку у виробництві призначено рахунок 24 "Брак у виробництві", за дебетом якого відображають витрати через виявлений зовнішній і внутрішній брак. За кредитом рахунку 24 відображають суми, що відносяться на зменшення витрат на брак, та суму, що списується на витрати виробництва як втрати від браку, суми зменшення втрат від бракованої продукції (вартість відходів від бракованої продукції, вартість утримання з винуватців браку та ін.).

Для обліку виробничих накладних витрат на організацію виробництва та управління окремими видами призначено рахунок 91 "Загальновиробничі витрати".

За дебетом рахунку 91 відображаються суми визнаних витрат, за кредитом - щомісячне, за відповідним розподілом, списання на рахунок 23 "Виробництво"

Для відображення загальногосподарських витрат, пов'язаних з управлінням та обслуговуванням підприємства на СГПП «Рать» призначено рахунок 92 "Адміністративні витрати", за дебетом якого відображаються суми визнаних адміністративних витрат, а за кредитом - списання на рахунок 79 "Фінансові результати"

Для обліку витрат, пов'язаних із збутом продукції, товарів, робіт, послуг призначено рахунок 93 "Витрати на збут", за дебетом якого відображаються суми визнаних витрат на збут, а за кредитом - списання на рахунок 79 "Фінансові результати".

Основною формою розподілу доходів для найманих працівників є заробітна плата - ціна, що виплачується за використання праці [25, с.108].

Перехід до ринкової економіки зумовлює появу ринку праці, а отже, купівлю-продаж товару робоча сила. Вихідним положенням при з'ясуванні суті заробітної плати слід брати потреби працівника. З урахуванням досягнутого рівня розвитку продуктивних сил вони можуть бути зведені до так званого споживчого кошика, тобто до певного набору життєвих засобів. Далі відбувається грошова оцінка життєвих засобів споживчого кошика з урахуванням деяких факторів оцінки робочої сили (кваліфікації працівника, умов його праці, співвідношення попиту і пропозиції на робочу силу). Все це утворює вартість або ціну робочої сили. Потім цю вартість ділять на тривалість робочого дня (при почасовій оплаті) або на кількість виробів, які мають бути вироблені при даному робочому дні (при відрядній оплаті) і одержують так звану ціну праці.

Далі ціну праці зіставляють з мірою праці, тобто з тим обсягом роботи, який повинен бути виконаний працівником. Потім враховують фактичні витрати і результати праці, відповідно до яких встановлюють грошову оплату праці (фактичне одержання грошової винагороди). І нарешті, на ринку (тобто у сфері товарного обігу і нематеріальних послуг) працівник перетворює грошову оплату в міру споживання. Остання становить основну частку фонду життєвих засобів та існує поряд з такими його допоміжними формами, як суспільні фонди споживання, доходи від підсобних господарств, індивідуальної трудової діяльності тощо [20, с.235].

Отже, заробітна плата виражає і вартість товару робочої сили, і оплату за працю, за витрати і результати її, що визнані ринком. Західні економісти вже давно визнали сумісність у змісті заробітної плати вартості робочої сили і забезпечення рівності заробітної плати за однакові витрати праці, які дістали ринкове визнання.

Заробітна плата кожного працівника залежить від його кваліфікації, складності виконуваної роботи, кількості та якості затраченої праці і максимальним розміром не обмежується і не може бути меншою мінімальної заробітної плати, встановленої законом. В розмір мінімальної заробітної плати не включаються доплати і надбавки, премії та інші заохочувальні виплати, а також виплати за роботу у шкідливих умовах праці та інші компенсаційні і соціальні виплати.

Розмір оплати праці та умови її виплати вказуються в Угоді про оплату праці, яка є додатковим до Трудового договору, і укладається з кожним працівником. Тарифна система оплати праці включає в себе посадові оклади та годинні тарифні ставки. Розмір посадових окладів встановлюється власником або уповноваженим ним органом відповідно до посади і кваліфікації працівників. Система оплати праці на підприємстві погодинно -преміальна. Структура заробітної плати складається з основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Додаткова заробітна плата включає в себе:

доплату за роботу у шкідливих та важких умовах праці у розмірі 12% посадового укладу або годинної тарифної ставки.

доплату за роботу у вечірній час -20%, у нічний час -40% за кожну відпрацьовану у відповідному режимі годину;

оплату за роботу у вихідні та святкові дні, яка здійснюється у подвійному розмірі годинної тарифної ставки.

Кількість та розмір даних доплат конкретному працівникові не обмежується.

Заробітна плата виплачується згідно Колективного договору два рази на місяць працівники в касі підприємства або перераховується на зарплатну карточку в банку.

Підставою для складання розрахунково-платіжних відомостей служать: табель використання робочого часу (для нарахування заробітної плати та всіх інших оплат, в основу яких покладено час - доплати за роботу в нічний і понадурочний час, оплата простоїв, за час непрацездатності тощо); платіжні відомості (на раніше виданий аванс за першу половину місяця) тощо.

Подібні статті по економіці

Економіка механічного цеху
Метою курсової роботи є практична реалізація теоретичних та методичних положень економічної теорії на рівні промислового підприємства та його виробничих підрозділів. Завданням курсово ...

Економіко-статистичне дослідження рівня витрат за 1 гривню запущеної в обіг продукції
В умовах ринкових відносин підприємству потрібне постійне вдосконалення стратегії розвитку та ефективності виробництва, для підвищення конкурентоспроможності товарів на ринку. Для досягн ...

Вимір і забезпечення підвищення якості і конкурентоспроможності продукції
В умовах переходу до ринку успіх кожного конкретного товаровиробника оцінюється за рівнем ефективності виробництва, обумовленої в першу чергу ступенем задоволення потреб суспільства з на ...