Проста і перехресна класифікація і стратифікація
Кожну множину-якість можна розглядати як компонент у структурі родовидового дерева. Така множина називається класом. Якщо елементи множини мають спільний родовий номінал і різні видові номінали, то цю множину можна поділити на класи за видовими ознаками або номіналами, і такий поділ називається класифікацією. Перелік номіналів видових якостей зі спільним родовим номіналом утворює номінальну, або класифікаційну, шкалу, згідно з якою родова множина може бути класифікована на видові множини. Так, випускники вузу становлять клас за родовою ознакою "випускники", який ділиться на два класи за видовими ознаками: "бакалавр" і "магістр" [13, 78].
Така класифікація є простою і являє собою одне родовидове розгалуження, вилучене з родовидового дерева. В іншому випадку це розгалуження-класифікація є розрізом багатомірної перехресної класифікації. Елементи певної множини можна характеризувати кількома родовими номіналами, за кожним з яких здійснюється певна видова класифікація. Отже, утворюється багатомірна перехресна класифікація. Наприклад, для обгрунтування репрезентативності вибірки в соціологічних дослідженнях використовують перехресні класифікації за соціально-демографічними показниками респондентів, скажімо, за статтю - чоловіки і жінки, за професією - лікарі, інженери, за національністю - українці, молдавани. Окремий клас респондентів у такій перехресній класифікації об'єднує, наприклад, жінок-інженерів-українок.
Кожну множину-якість можна розглядати як модифікацію цієї якості в ранжованому ряді інших модифікацій, які різняться ступенями інтенсивності якості. Така множина називається стратою. Отже, множину, яка має різну інтенсивність (густину), можна поділити на модифікації-страти за ступенями інтенсивності, і такий поділ називається стратифікацією. Ранжування страт за ступенями інтенсивності утворює ординальну, або стратифікаційну, шкалу, згідно з якою нерівноінтенсивну множину можна стратифікувати.
Така стратифікація так само є простою і має вигляд розрізу багатомірної перехресної стратифікації. У загальному випадку елементи деякої множини можуть характеризуватись певними значеннями ступенів інтенсивності за кількома інтенсивними властивостями, за кожною з яких здійснюється своя стратифікація. Отже, утворюється багатомірна перехресна стратифікація. Наприклад, знову ж таки для обгрунтування репрезента-тивності вибірки в соціологічних дослідженнях використовують перехресні стратифікації за соціально-демографічними показниками респондентів, скажімо, за освітою - початкова, середня, вища; за кваліфікацією робітників за спеціальностями (токарі, столяри, слюсарі тощо) - І, II, НІ, IV, V, VI тарифний розряд. Окрема страта респондентів у такій перехресній множині об'єднує, наприклад, столярів V розряду із середньою освітою [13, 79].
Узагальнюючи викладене, зазначимо, що кожну неоднорідну й нерівноінтенсивну багатомірну перехресну множину можна класифікувати і стратифікувати на однорідні й рівноінтенсивні підмножини, кожна з яких (клас і страта одночасно) характеризується комплексом номіналів і ступенів інтенсивності.
Подібні статті по економіці
Трудовий потенціал України
В
усі часи економісти різних поглядів, шкіл і напрямів визнавали, що праця є
одним із найголовніших факторів економічного розвитку. Недвозначно на це
натякає християнська заповідь: &quo ...
Аналіз ПРП Луганської області
У
останні десятиріччя під дією антропогенного фактора в Україні різко погіршився
стан навколишнього природного середовища. Гостро постали такі екологічні
проблеми як, погіршення якості ...
Економічний аналіз
В
нових умовах формування ринкових відносин, функціонування підприємств різних
форм власності, необхідно знаходити нові шляхи підвищення ефективності
суспільного виробництва, а також ум ...