Меню сайту

Труднощі впровадження антимонопольної та регуляторної політики держави

З середини XX ст. конкурентне право будувалося на такій парадигмі аналізу конкуренції і монополії на галузевих ринках.

Очевидно, що сучасний сценарій функціонування товарного ринку значно складніший. Так, у межах теорії ігор було доведено неоднозначність парадигми за умов олігополії, коли високий рівень концентрації може супроводжуватися високою інтенсивністю конкуренції. Показники концентрації - важливі, але багато в чому формальні ознаки монополізму.

Рівень концентрації виробництва в економіці України за більшістю галузей достатньо високий. За роки економічного зростання (2000-2004) тенденція до зниження рівня концентрації у промисловості України не проявлялася, що слід оцінити позитивно [5].

З підвищенням рівня концентрації на ринку загострюється проблема оптимального поєднання великого, середнього і малого підприємництва.

Говорячи про обмеженість такої ознаки монополії, як її частка на товарному ринку (вище 35%), не можна не враховувати особливості поведінки на ньому відповідного суб'єкта господарювання. Зауважимо, що в чинному законодавстві ЄС, по суті, не використовуються кількісні критерії домінування. Воно пов'язується з можливістю в односторонньому порядку впливати на параметри ринку. Отже, головне - це не структура ринку, особливо для умов трансформаційної економіки і широкого розвитку тіньових відносин.

Зосередження уваги в ході аналізу тільки на монопольних станах, як вони зазвичай або традиційно визначаються, утруднює наукове дослідження сучасної конкуренції. Важлива роль у цьому плані належить аналізу проміжного стану між конкуренцією і монополією - олігополії. На олігопольному ринку два підприємства (або більше) забезпечують значну частину обсягу реалізації і зрештою починають відчувати свою взаємозалежність. Виникає ситуація колективного домінування.

Колективна монополія проявляється саме через узгодженість дій олігополій. Вона характеризується явищем свідомого паралелізму. Підприємства-олігополісти об'єктивно мають здатність узгоджувати дії на основі розуміння своєї взаємозумовленості, передбачення реакцій конкурентів у процесі прийняття господарських рішень і завжди готові приєднатися до загального курсу на ринку, коригуючи власну поведінку поза будь-якими формальними угодами. Залежність поведінки кожного підприємства-олігополіста від реакції конкурентів, так званий олігополістичний взаємозв'язок, дуже важко піддається контролю і регулюванню. Олігопольні ринки разом з ринками природних монополій сьогодні потрапили в центр уваги Антимонопольного комітету України.

Практика антимонопольного регулювання продемонструвала, що довести факт антиконкурентних узгоджених дій - справа непроста. Інструментом такого доведення є наслідки антиконкурентних змов. Проте відокремити об'єктивні підходи до визначення антиконкурентних узгоджень від цілеспрямованих намірів суб'єктів господарювання чинити узгоджені дії дуже важко. Тут потрібні досконалі методики досліджень, завдяки яким можна порівняти вигоди й вади такої практики.

Нові гострі проблеми ставить перед Антимонопольним комітетом України глобалізація. Універсальною є проблема антимонопольного контролю за зовнішньоекономічними угодами в цілому, де постійно зростає частка активів, що не підпадають під національну юрисдикцію. Такі угоди чимраз частіше практикуються і вимагають постійного регулювання.

Досліджуючи ринки, Антимонопольний комітет України враховує обсяги імпорту. Проте частка товарів, які надходять ззовні на внутрішній ринок неофіційно (контрабандно), настільки велика, що таке дослідження часто-густо виявляється малоефективним.

Окрема проблема - це діяльність суб'єктів природних монополій.

Головне завдання - забезпечити функціонування ефективної системи державного регулювання тарифів на послуги суб'єктів природних монополій, якості цих послуг та доступу до них. Водночас держава має всіляко сприяти технологічним змінам, які виводять відповідні ринки зі стану природної монополії, вживати організаційних заходів для лібералізації таких ринків.

Перейти на страницу: 1 2 3

Подібні статті по економіці

Іноземний капітал в економіці України стан, проблеми і перспективи
Актуальність теми. Україна як молода незалежна, суверенна держава не має достатнього досвіду налагодження економічних зв'язків з іншими країнами світу. Світові економічні зв'язки нам пот ...

Экономическая сущность лизинга
Перехід до ринкової системи господарських відносин звалив на на­ших, необізнаних щодо безлічі форм підприємництва людей масу нових термінів, понять, підходів до ведення справ, давно вже ...

Газова промисловість Росії
У період ринкових реформ галузі паливно-енергетичного комплексу Росії удосконалювалися структурні та управлінські. На відміну від нафтової промисловості, де за період соціально-економіч ...

Copyright © 2023. www.ekonomikam.com. Всі права захищені.