Фактори інвестиційної політики та їх ранжування

Будь-які інвестиції пов'язані з інвестиційною діяльністю підприємства, що являє собою процес обґрунтування і реалізацію найбільш ефективних форм вкладень капіталу, спрямованих на розширення економічного потенціалу підприємства.

Для здійснення інвестиційної діяльності підприємства виробляють інвестиційну політику. Ця політика є частиною стратегії розвитку підприємства і загальної політики керування прибутком. Вона полягає у виборі і реалізації найбільш ефективних форм вкладення капіталу з метою розширення обсягу операційної діяльності і формування інвестиційного прибутку.

Для реалізації інвестиційної політики підприємствами розробляється інвестиційна програма, що являє собою сукупність реальних інвестиційних проектів, згрупованих по галузевим, регіональним і привабливими для інвестицій (інвестиційна привабливість) ознаками. Програма являє собою єдиний об'єкт керування і розробляється в залежності від різних факторів, що можуть впливати на уподобання інвестору.

Інвестиційна привабливість - узагальнююча характеристика переваг і недоліків окремих об'єктів інвестування з позицій конкретного інвестора за формованими ним критеріями.

Виділення ведучої ланки (ранжирування факторів) припускає постановку цілей і встановлення способів досягнення цієї мети. При цьому завжди виділяється основна (ведуча) ланка, застосовуючи методи факторного аналізу і структуризації проблеми.

Факторний аналіз - це процедура встановлення сили впливу факторів на чи функцію результативну ознаку (корисний ефект інвестицій, елементи сукупних витрат, продуктивності праці і т.д.) з метою ранжирування факторів для розробки плану організаційно-технічних заходів щодо поліпшення функції.

Застосування методів факторного аналізу вимагає великої підготовчої роботи і трудомістких по встановленню моделей розрахунків.

Ранжирування факторів інвестиційної політики - метод порівняння оцінки різних факторів по ступені чи впливу за іншими критеріями. Метод передбачає складання рядів, у яких різні фактори розглядаються в міру зростання чи убування їхньої значимості без кількісної оцінки.

Ранжирування факторів здійснюється по показнику їхньої еластичності. Фактору з найбільшим коефіцієнтом еластичності привласнюється перший ранг, і він є найважливішим.

З урахуванням необхідності подолання подальшого спаду виробництва й обмеженості фінансових можливостей держави інвестиційну політику передбачається здійснювати за наступними принципами:

послідовна децентралізація інвестиційного процесу шляхом розвитку різноманітних форм власності, підвищення ролі внутрішніх (власних) джерел нагромаджень підприємств для фінансування їхніх інвестиційних проектів;

державна підтримка підприємств за рахунок централізованих інвестицій;

розміщення обмежених централізованих капітальних вкладень і державне фінансування інвестиційних проектів виробничого призначення строго відповідно до федеральних цільових програм і винятково на конкурентній основі;

посилення державного контролю за цільовою витратою засобів федерального бюджету;

удосконалювання нормативної бази з метою залучення іноземних інвестицій;

значне розширення практики спільного державно-комерційного фінансування інвестиційних проектів [12].

Подібні статті по економіці

Управління основними засобами підприємства
Проблема підвищення ефективності використання основних фондів і виробничих потужностей - одна з найважливіших у господарській діяльності підприємства. При вивченні значення кожного елеме ...

Ефективність технічного переоснащення підприємств легкої промисловості
План науково-технічного розвитку передбачає систему взаємопов’язаних заходів по підвищенню техніко-економічного рівню виробництва на підставі впровадження самої передової й високоефекти ...

Житлове будівництво в Україні
Проблема забезпечення населення житлом, як на початку 90-х років XX ст. так і нині, належить до найгостріших соціально-економічних проблем в Україні. Наша країна має потребу у функціону ...