Класифікація інвестицій
Більш докладно економічну природу інвестицій проясняє класифікація, в основу якої закладені різні ознаки (табл. 1).
У якості таких надалі використовуються:
види інвестицій;
об'єкти вкладення засобів;
характер участі в інвестуванні;
регіональна ознака:
період інвестування;
форми власності;
форми участі інвестора;
ступінь ризику;
— форми відтворення.
Табл. 1. Класифікація інвестицій підприємства
Класифікація інвестицій
Види інвестицій прийнято поділяти на:
кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;
рухоме і нерухоме майно;
майнові права, пов'язані з авторським правом, досвідом та іншими видами інтелектуальних цінностей;
сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок і виробничого досвіду, необхідного для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованого (ноу-хау);
права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, устаткуванням, а також інші майнові права;
інші цінності.
У відношенні об'єктів вкладення засобів інвестиції розуміють як:
реальні інвестиції, або вкладення засобів у матеріальні (будівлі, споруди, устаткування тощо) і нематеріальні (патенти, ліцензії, ноу-хау, науково-технічні і проектно-конструкторські роботи у вигляді документації, програмного забезпечення тощо) активи;
фінансові інвестиції, або вкладення засобів у різноманітні фінансові інструменти - цінні папери, депозити, цільові банківські вклади.
За характером участі в інвестиційному процесі інвестиції поділяють на такі види:
прямі, що припускають особисту участь інвестора у виборі об'єкта інвестування і вкладенні засобів;
непрямі, що здійснюються через різного роду фінансових посередників (інвестиційні фонди і компанії), які акумулюють і розміщують, на свій розсуд, фінансові засоби найбільш ефективним способом. Такі посередники беруть участь у керуванні об'єктами інвестування, а одержувані прибутки розподіляють серед клієнтів. Вкладення в цінні папери, керовані як єдине ціле, прийнято також називати портфельними.
У територіальному аспекті розглядаються інвестиції:
внутрішні, або вкладення суб'єктів господарської діяльності держави;
іноземні - вкладення іноземних юридичних, фізичних осіб, іноземних держав, міжнародних урядових та неурядових організацій;
закордонні - вкладення засобів в об'єкти інвестування за межами території цієї країни (придбання цінних паперів закордонних компаній, майна тощо).
За періодом інвестування прийнято виділяти інвестиції:
короткострокові, як правило, тривалістю не більше року (короткострокові депозитні внески, ощадні сертифікати);
середньострокові (до 3 років);
довгострокові, тривалістю понад один рік.
За формами власності інвестиції поділяють на:
приватні засоби громадян, підприємств недержавної форми власності, неурядових організацій;
державні, що фінансуються за рахунок бюджетних засобів різних рівнів, державними підприємствами та установами.
Форми участі інвестора припускають:
часткову участь у створюваних підприємствах або придбання частини в діючих підприємствах (пайова участь у товаристві з обмеженою відповідальністю);
Подібні статті по економіці
Форми і системи заробітної плати
Одним
із важливих елементів ринкової системи господарювання є наймана праця. Робоча
сила найманих працівників на ринку праці виступає як товар, який має вартість.
Найбільш актуальним в ...
Форми і системи оплати праці на підприємстві
Темою
курсової роботи є заробітна плата: її сутність, форми і методи оплати праці на
підприємстві.
Актуальність
досліджуваної теми полягає в тому, що сучасна економічна ситуація в Ук ...
Фінансова стійкість підприємства
З переходом економіки України до ринкових відносин підвищується самостійність підприємств, їх економічна та юридична відповідальність за результати діяльності. Різко зростає значення фінансової стійк ...