Меню сайту

Міжнародні економічні відносини

Світове господарство - це система взаємодіючих господарств різних рівнів різних країн світу, цілісний характер і функціонування якої визначається об’єктивними законами розвитку суспільства. При цьому національні господарства пов’язані між собою системою міжнародних економічних відносин, що базуються на міжнародному поділі праці. У світовому господарстві взаємодіють приватна, акціонерна (корпоративна), державна і змішані форми власності.

Характерними ознаками сучасного етапу розвитку світового господарства є наступні:

1) створення системи міжнародних, наддержавних організацій, діяльність яких забезпечує стабільний і збалансований економічний розвиток;

2) зростання рівня відкритості національних економічних систем незалежно від політичного устрою і рівня розвитку;

3) виникнення і широке поширення діяльності транснаціональних корпорацій, які у все більшій мірі визначають міжнародну промислову, торговельну та інвестиційну політику;

4) наявність розвинутої сфери міжнародної торгівлі, переміщення трудових, фінансових і технологічних ресурсів;

5) самостійне функціонування міжнародної фінансової сфери, яка безпосередньо не пов’язана з зовнішньою торгівлею і міжнародним переміщенням факторів виробництва.

У світовому господарстві розвиваються усі найважливіші форми міжнародних економічних відносин:

) міжнародна торгівля товарами та послугами;

) міжнародна міграція капіталу;

) міжнародна міграція робочої сили;

) міжнародна передача технології;

) міжнародні валютно-фінансові та кредитні відносини;

) міжнародна економічна інтеграція;

) міжнародні зусилля у вирішенні глобальних проблем людства.

Світова (всесвітня) торгівля - це торгівля, яка передбачає переміщення товарів та послуг за межі державних кордонів. Її ще можна трактувати як відносини країн з метою вивезення (експорту) та ввезення (імпорту) товарів та послуг.

Ступінь активності у світовій торгівлі є однією з головних ознак участі країни у міжнародних економічних відносинах. Для її оцінки використовуються такі показники:

а) експортна квота;

б) імпортна квота;

в) структура експорту;

г) структура імпорту;

д) порівняльне відношення частки країни у світовому виробництві ВВП/ВНП та її частки у світовій торгівлі.

Експортна квота відображає відношення обсягу експортованих товарів і послуг до ВВП/ВНП. На рівні галузі - це питома вага експортованих галуззю товарів і послуг в їх загальному обсязі.

Імпортна квота - це відношення обсягу імпорту до ВВП/ВНП. Питома вага експорту та імпорту у ВВП/ВНП є кількісним індикатором відкритості економіки у першому наближенні. Комплекснішим показником відкритості вважають зовнішньоторговельну квоту. Вона виражається відношенням обсягу зовнішньоторговельного обороту до ВВП/ВНП. [1]

Рис. 1.1 "Розрахунок показників експортної та імпортної квоти"

Рис. 1.2 "Залежність експортної та імпортної квоти" [12]

Використовуючи дані наведені на малюнків 1.1 та 1.2 можна зробити висновок, що економіка України перебуває в нестабільних умовах. Виробничі можливості України були найбільш розвинені в 2004 році, показник склав 50,35%, після спостерігається спад. Експортна квота країни мало найбільше значення в 2004 році, що означало більше розвинені її виробничі можливості. Імпортна квота мала найбільш високе значення - 47,43%. Це свідчить про те, що 47,43% всіх товарів Україна закуповує за кордоном, що не дуже позитивно відображається на економіці країни, тому що росте сума зовнішнього боргу. Україні необхідно почати налагоджувати виробництво тих продуктів, яких не вистачає країні й згодом зменшити потоки імпорту й збільшити експорт.

Структура експорту - це відношення або питома вага експортованих товарів за видами і ступенем їх перероблення. Цей показник характеризує спрямованість експорту (сировинна, машинно-технологічна тощо) та роль країни в міжнародній галузевій спеціалізації.

Рис. 1.3 "Структура експорту товарів України 2009-2010 роки" [10]

Структура імпорту характеризує склад і відношення обсягів сировини і готової кінцевої продукції, які ввозяться в країну.

-недорогоцінні метали та вироби з них;2-мінеральні ресурси;3-продукція машинобудування;4-продукція АПК та харчової промисловості;5-продукція хімічної промисловості;6- продукція легкої промисловості; 7-деревина,паперова маса та вироби з неї; 8-інші товари.

Рис. 1.4 "Структура імпорту товарів України 2009-2010 роки" [10]

економічний торгівля валютний ринок

Показник порівняльного відношення частки країни в світовому виробництві ВВП/ВНП та її частка в світовій торгівлі характеризують відповідність вироблених товарів світовому рівню якості та рівень розвитку галузі. Так, якщо частка країни у світовому виробництві певного виду товару становить 5 %, а частка у світовій торгівлі цим видом товару 1 %, то це свідчить про невідповідність якості цього виду товару світовим вимогам, а отже, і про низький рівень розвитку галузі загалом. [1]

Перейти на страницу: 1 2 3

Подібні статті по економіці

Управління доходами торговельного підприємства від операційної діяльності (за матеріалами ТОВ Боярські Ряди, м. Боярка)
Умови формування ринкових відносин в Україні, що пов’язані з динамічністю зовнішнього середовища, зниженням купівельної спроможності населення, загостренням конкурентної боротьби, потре ...

Господарський механізм
Економіка являє собою сукупність процесів виробництва, розподілу, обміну і накопичення матеріальних благ і послуг. Трудова діяльність у суспільному виробництві здійснюється в порядку повно ...

Український державний центр транспортного сервісу Ліски
Залізничний транспорт є однією з важливих галузей економіки України, забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв’язки і потребує населення у перевезеннях. Діяльність за ...

Copyright © 2024. www.ekonomikam.com. Всі права захищені.