Інвестиційний імідж та інвестиційна привабливість України

Згідно з іншим дослідженням щодо умов ведення бізнесу в Україні, які впливають на глобальну конкурентоспроможність країни, яке проводилося Світовим банком і Міжнародною фінансовою корпорацією "Doing Business" у 2008 році, рейтинг України також погіршився: порівняно з 2007 роком вона перемістилася з 128-го місця на 139-те, що нижче рівня 2005 року. Поліпшення відбулося лише за однією позицією з десятьох - у сфері наймання робітників і службовців. Даний показник є одним з найнижчих серед країн СНД - гірший має лише Таджикистан. Лідерство за поліпшення бізнес-клімату серед 178 країн належить Грузії, де результатом проведення реформ стало збільшення кількості нових підприємств.

Водночас відзначено і наявність вигідних умов для припливу в Україну прямих іноземних інвестицій; це підтверджують і експерти ООН, які віднесли її до двадцятки найпривабливіших для прямих іноземних інвестицій країн.

Один з найбільших інвестиційних банків світу "Morgan Stanley" (США) в березні 2008 року також включив Україну до списка найпривабливіших для інвестування країн. Це пояснюється посиленою увагою з боку інвесторів до ринків Східної Європи, які мають потенціал завдяки наближенню ставок капіталізації до західноєвропейських рівнів, а також нинішніми досить помірними прибутками від інвестування в основних країнах Центральної Європи.

Не менш важливе значення для інвестиційної привабливості мають доходи населення. Згідно з даними Нюрнберзького інституту ринкових досліджень (Німеччина), у 2007 році Україна посіла передостаннє місце, 39-те, місце в рейтингу за купівельною спроможністю на душу населення в Європі, однак при цьому демонструє найшвидші на континенті темпи зростання цього показника: за рік добробут у українців підвищився на 27%, на 300 євро на людину, а купівельна спроможність зросла до 1487 євро. До найбільш ризикових для інвестицій зон в очах іноземних інвесторів може бути віднесена й Україна. В структурі її імпорту переважають енергоносії й так званий інвестиційний імпорт; країна тільки починає відчувати масовий приплив споживчих імпортних товарів, не включених до внутрівиробничих процесів. При цьому дефіцит поточного рахунку платіжного балансу в Україні покривається в основному середньостроковими і короткостроковими позиками. Виходячи з цього можна дійти висновку про існування досить високих ризиків платіжного балансу України. З огляду на високі ризики дестабілізації на зовнішніх фінансових ринках, НБУ вже найближчим часом може спробувати зняти з себе частину валютних ризиків, запровадивши кошик з долара і євро для визначення курсу гривні.

Згідно з доповіддю консалтингової компанії "Control Risks" (Великобританія)"Карта ризику - 2008", оприлюдненою 15 листопада 2007 року, приблизно 57% країн з ринком, що формується, мають середній рівень політичних ризиків і вище. Україну віднесено до країн з середнім рівнем політичних ризиків, де іноземний бізнес може зазнати підриву позицій, унаслідок чого не можна гарантувати безпеку довгострокових інвестицій. До цих ризиків віднесено корупцію, наявність впливових і ворожих лобістських угруповань, відсутність адекватних законодавчих гарантій, обмеження імпорту-експорту, слабкість політичних інституцій, примхливе ведення політики, неефективну юридичну систему, складну бюрократію, та нечіткі норми, що регулюють бізнес. Дійсно, Україна постійно перебуває в стані політичної нестабільності. До політично чутливих, чи вразливих, можна віднести великі системні компанії, які функціонують у секторах, де домінує держава.

Парадокс полягає в тому, що політична нестабільність супроводжується масштабним вкладенням коштів в акції українських підприємств з боку як іноземних, так українських портфельних фондів. Портфельні інвестори укладають гроші, очікуючи швидкої стабілізації політичної ситуації в Україні й подальшого зростання ринку. Навіть прогноз зниження рейтингу України зі стабільного до негативного не вплинув на її функціонування і мотивацію; вони майже не звертають увагу на суверенні рейтинги, які важливі для інвесторів, що здійснюють вкладення в папери державної позики. Незважаючи на високі ризики інвестування в Україні, західні фонди одержують від подібних вкладень високу віддачу - іноді прибутковість інвестицій становить 100% річних. Водночас до головних ризиків української економіки належать зниження кредитних рейтингів і зростання вартості запозичень для вітчизняних компаній та банків.

Останнім часом констатується підвищення попиту на акції українських емітентів. Основна причина полягає втому, що інвестори виходячи з аналізу і усвідомлення історії та наслідків політичних криз в Україні, роблять висновок про відсутність їх впливу на економіку і корпоративні результати. Вони вже не сприймають нестабільність як фактор дестабілізації ринку. Пояснення привабливості України, зокрема, полягає і в тому, що раніше вкладення в неї розглядалися як інвестиції в дочірній регіон Росії і відповідно вважалися українськими цінними паперами, дешевшими за російські. Отже, можна дійти висновку, що західні інвестори серйозно не зважають на вплив політичних ризиків на інвестиційні ризики щодо України, і затягування політичної нестабільності в Україні не означає відсутності можливостей для успішного інвестування її ринку. Бізнес дедалі більше переконується, що політичне протистояння не зачіпає фундаментальних економічних основ підприємницької діяльності, а являє собою виключно внутрішньополітичну кризу, яка не поширюється на економіку. За цих умов будь-який суб’єкт господарювання усвідомлює, що в результаті політичної боротьби принципових змін не відбудеться.

Подібні статті по економіці

Цикли Кондрат'єва
Відомо декілька типів економічних циклів, які іно­ді називають хвилями. Їх важко виділиті з-за великої кількості їх показників, з-за часової pозмитості гpаниць між ними. Так звані довгі ...

Аналіз власного капіталу в СВК Лиманський Очаківського району
Показником діяльності підприємства є його фінансовий стан який відображає всю інформацію про те чи інше підприємство що функціонує на території держави. Нині на території України є дуже ...

Управління основними засобами підприємства
Проблема підвищення ефективності використання основних фондів і виробничих потужностей - одна з найважливіших у господарській діяльності підприємства. При вивченні значення кожного елеме ...