Лібералізація та демонополізація економіки
закон товарообміну;
закон товаровиробництва.
Закон господарської (економічної) збалансованості. Однією з вимог цього закону є приведення до стабільного стану на ринку національної пропозиції (В = Qц, де Q - фізична кількість товарів і послуг; ц - ціна одиниці товару і послуги) і національного попиту (ƲГм, де Гм, - грошова маса на руках у покупців; Ʋ - коефіцієнт оборотності грошової маси).
Закон господарської (економічної) збалансованості - закон, який виражає відповідність національно-економічного мислення вимогам дії об'єктивних економічних законів, співвідношення головних ринкових пропорцій (попиту і пропозиції) та їх динаміку.
Перехід до ринку неможливий без забезпечення рівності між попитом і пропозицією:
Qц= ƲГм.
За спаду виробництва і незмінності розміру грошових доходів населення рівність між попитом і пропозицією порушується, тобто вони не є збалансованими. Однак закон господарської збалансованості вимагає, щоб основні компоненти ринку - національна пропозиція Q↓ц і національний попит ƲГм, - були урівноважені, збалансовані.
Закон товарообміну. Дії цього закону підпорядковані всі суб'єкти ринку: приватні особи, підприємства, уряд, місцева адміністрація, тобто продавці і покупці.
Закон товарообміну - закон, який виражає узгодження ціни купівлі-продажу товарів між продавцем і покупцем, відповідність якісних і споживчих характеристик товару якісним (споживчим потребам покупця).
Основні категорії, через які виявляється вплив закону товарообміну - попит ƲГм і пропозиція Qц.
Попит - платоспроможна потреба, яку споживачі можуть задовольнити, придбавши певну кількість товарів і послуг.
Попит об'єднує покупців товарів. Він визначається кількістю споживачів, згодних купити товари і послуги за відповідними цінами, і виражається у грошовій формі.
Елементами попиту є:
потреби (бажання придбати певний товар чи послугу);
кошти для їх придбання.
Пропозиція - кількість товарів і послуг, представлених на ринку в кожний конкретний момент часу, і середня ціна за реалізацію одиниці товару чи послуги.
Вона об'єднує всіх виробників (продавців).
Елементами пропозиції є:
готовність до відчуження певного виду товару чи послуги;
умови, за яких виробник готовий їх продати (ціна).
Головний ринковий індикатор для виробника, тобто джерело інформації, - ціна. її аміни дають йому змогу прогнозувати свої шанси на ринку і можливі доходи від відповідної реакції на ці зміни.
Якщо ціна товару зростає, підвищується і попит на нього. Зниження ціни на товар або послугу є сигналом про зниження попиту, в такому разі виробники змушені скорочувати виробництво товарів і послуг.
Для покупця ціна також є індикатором щодо використання їх грошових доходів. Виробник намагається продати якнайбільше товару за якнайвищу ціну, а покупець - купити якнайбільше товару за якнайнижчу ціну. Узгоджена між ними ціна є підставою купівлі-продажу товару.
Товар Q переходить до покупця, а гроші Гм - до продавця:
Q=Ʋ
Закон товаровиробництва - закон, який виражає співвідношення вартості затрат праці, капіталу та вартості створеного продукту і частки в ньому валового (чистого) продукту.
Основними категоріями, за допомогою яких простежується дія цього закону, є: валовий випуск В, матеріальні витрати (проміжне споживання) О, кількість живої праці Т, валовий прибуток ВП. Суть товаровиробництва полягає в тому, щоб створити максимальну частку валового прибутку: чим більший ВП, тим вищий показник праці Т і нижчий показник матеріальних витрат О. Величина Т+ВП є валовим внутрішнім продуктом (ВВП), створеним протягом року.
Прагнення до створення ВВП перетворюється на самоціль і є явищем настільки позитивним, наскільки воно необхідне і неминуче. Адже ВВП - реально створене багатство нації, матеріальні цінності і послуги, які є основою відтворення життя і діяльності людей. Чим більший розмір новоствореного продукту Т+ВП, тим ефективніша національна економіка, тим багатше суспільство, тим більша ймовірність розв'язання суспільних проблем.
Подібні статті по економіці
Економiчне обґрунтування напрямiв пiдвищення ефективностi використання основних фондiв підприємства
Актуальність теми: ринкові методи господарювання вимагають того, що
будь-який ресурс який є у наявності субьктів господарювання повинен
використовуватись із відповідною віддачею. Проблем ...
Витрати підприємства
Виробнича
практика господарювання на ринкових засадах підтверджує ту незаперечну істину,
що результативність (ефективність) будь-якої виробничо-господарської та
комерційної діяльності з ...
Удосконалення управління ефективністю виробництва в умовах ПП Каравай м. Житомир
Актуальність теми дипломної роботи обумовлена тим, що в сучасних умовах
господарювання управління ефективністю виробництвом набуває великого
суспільного, морально-емоційного та стимулююч ...