Бреттон-вудська валютна система.
Закон про девальвацію долара був підписаний президентом Р. Никсоном 3 квітня і затверджений конгресом 26 квітня 1972 р. Підвищення ціни золота було узаконено після реєстрації нового паритету долара в МВФ і повідомлення країн-членів 8 травня 1972 р. Девальвація долара викликала ланцюгову реакцію: на кінець 1971 р. 96 із 118 країн - членів МВФ установили новий курс валют до долара, причому курс 50 валют був у різноманітному ступені підвищений.
Вашингтонська угода тимчасово згладила протиріччя, але не знищило їх. Влітку 1972 р. уведений змінний курс фунта стерлінгів, що означало його фактичну девальвацію на 6-8%. Це ускладнило відношення Великобританії з ЄЕС оскільки вона порушила угоду країн “Загального ринку” про звуження меж коливань курсів валют до (1,125%. Великобританія була вимушена компенсувати збиток власникам стерлінгових авуарів і ввести доларову, а з квітня 1974 р. – багатовалютну обмовку в якості гарантії збереження їхньої вартості. Були посилені валютні обмеження, щоб стримати втечу капіталів за кордон. Фунт стерлінгів утратив статус резервної валюти.
У лютому - березні 1973 р. валютна криза знову обрушилася на долар. Поштовхом явилася нестійкість італійської ліри, що призвело до введення в Італії подвійного валютного ринку (із 22 січня 1973 р. по 22 березня 1974 р.) за прикладом Бельгії і Франції. “Золота лихоманка” і підвищення ринкової ціни золота знову оголили слабість долара. Проте на відміну від 1971 р. США не вдалося домогтися ревальвації валют країн Західної Європи і Японії. 12 лютого 1973 р. була проведена повторна девальвація долара на 10% і підвищена офіційна ціна золота на 11,1 % (із 38 до 42,22 долл. за унцію). Масовий продаж доларів привів до тимчасового закриття провідних валютних ринків.
Новий консенсус - перехід до плаваючих валютних курсів із березня 1973 р. - виправив “курсові перекоси” і зняв напругу на валютних ринках.
Шість країн “Загального ринку” скасували зовнішні межі узгоджених коливань курсів своїх валют до долара й інших валют. Відкріплення “європейської валютної змії” від долара призвело до виникнення своєрідної валютної зони на чолі з маркою ФРН. Це свідчило про формування західноєвропейської зони валютної стабільності в противагу нестабільному долару, що прискорило розпад Бреттон-вудської системи.
Підвищення цін на нафту наприкінці 1973 р. привело до збільшення дефіциту платіжних балансів по поточних операціях промислово розвитих країн. Різко впав курс валют країн Західної Європи і Японії. Відбулося тимчасове підвищення курсу долара, тому що США були краще забезпечені енергоресурсами, ніж їхні конкуренти, і проявився, хоча і не відразу, позитивний вплив двох його девальвацій на платіжний баланс країни. Валютна криза переплелася зі світовою економічною кризою в 1974-1975 р., що підсилило коливання курсових співвідношень. Курс долара падав протягом 70-х років, за винятком короткочасних періодів його підвищення. Укриваючи національною валютою дефіцит поточних операцій платіжного балансу, США сприяли накачуванню в міжнародний обіг доларів. У результаті інші країни стали “кредиторами поневолі” стосовно США. У XIX ст. подібний валютно-фінансовий метод застосовувала Англія, користуючи привілейованим становищем фунта стерлінгів у міжнародних валютних відношеннях.
Валютна криза, дезорганізуючи економіку, утруднюючи зовнішню торгівлю, посилюючи нестабільність валют, породжує важкі соціально-економічні наслідки. Це виявляється в збільшенні безробіття, заморожуванні заробітної плати, рості дорожнечі. Ревальвація супроводжується зменшенням зайнятості в експортних галузях, а девальвація, подорожуючи імпорт, сприяє росту цін у країні. Програми валютної стабілізації зводяться в кінцевому рахунку до жорсткої економії за рахунок працюючих і орієнтації виробництва на експорт. Відцентрової тенденції, що відбиває міждержавні розбіжності, протистоїть тенденція до валютного співробітництва.
Подібні статті по економіці
Тіньова складова національної економіки та напрямки протидії
Світовий історичний досвід господарювання показує, по-перше, що
"тіньова" економіка у різних масштабах існувала практично у всіх
економічних системах, по-друге, - багатогранні ...
Форми та системи заробітної плати
Актуальність теми даної курсової роботи полягає в тому, що заробітна
плата є одним з найважливіших джерел добробуту людини. Саме тому вона потребує
становлення чіткої і найбільш ефективн ...
Вугільна промисловість України
Вугільна промисловість України є однією із складових її енергетичної
безпеки, має глибокі традиції і розвинуту інфраструктуру вуглевидобутку та
вуглепереробки. Значні запаси сировини заб ...