Сутність та структура банківської системи

Банки є одними з найстаріших і найбільших за активами фінансових посередників. Вважають, що перші банки виросли з контор міняйл і з'явилися в епоху Відродження в італійських містах. Поняття «банк» від італійського «bаnсо» (лавка міняйлів, грошовий стіл). Міняйли не тільки здійснювали обмін одних монет на інші та займались зберіганням цінностей, а й сприяли появі та розвитку грошового обігу.

Найбільш впливовими були банки, пов'язані з керівництвом католицької церкви. Всесвітньо відомим є банк Медичі у Флоренції, прославлений класичною літературою. Ця династія панувала там з XV до XVIII століття. Головна контора банку, яка знаходилась у Флоренції, мала 16 філій у Парижі, Лондоні, Ліоні, Венеції, Генуї, Римі, Неаполі.

Перший банк у сучасному його розумінні виник в Італії в 1407 р.( Banka di San Georgio) в Генуї. До цього часу в Італії виникла і розвивалась подвійна система бухгалтерського обліку. В XII ст. тут з'явився перший вексель. В Італії на базі депозитів запроваджено перші банкноти. У XVII ст. в Англії банкноти набрали значного поширення після того як Банк Англії, який було створено в 1664 р., почав випускати їх в обіг.

Як правило, під банком розуміють кредитну організацію, яка має виключне право здійснювати в сукупності такі банківські операції: залучення до вкладів грошових коштів; розміщення зазначених коштів від свого імені, за свій рахунок і на власний ризик, на умовах поворотності, платності, строковості; відкриття та обслуговування банківських рахунків і здійснення розрахунків. Банківські установи, на відміну від так званих "негрошових" кредитних установ, постійно створюють фінансові активи та керують їх переміщенням [8, c.75].

Розкриваючи зміст поняття "банк", необхідно звернути увагу на триваючий процес гармонізації банківського законодавства (зокрема в межах Європейського Співтовариства), оскільки міжнародне співробітництво в галузі банківського регулювання передбачає наявність щонайменше двох механізмів його здійснення - інституційного та нормативного. Європейське співробітництво знайшло відображення в банківських директивах, обов'язковість яких як нормативно-правових документів мала своїм джерелом Римський договір 1957 р. про створення ЄЕС. У першу чергу йдеться про так звану першу банківську директиву - Директиву "Про координацію законів, правил і адміністративних положень, що регулюють організацію і ведення бізнесу кредитних організацій" від 12 грудня 1977 р. № 77/780, яка містить поняття кредитної організації. Стаття 1 Директиви визначає кредитну організацію як "підприємство, чий бізнес полягає в отриманні депозитів або інших належних поверненню грошових коштів від невизначеного кола осіб та в наданні кредитів за свій рахунок". Основною метою першої Директиви стало встановлення подібної системи контролю та ліцензування діяльності кредитної організації в країнах - учасницях ЄЕС. У той же час слід зауважити, що Директива лише дала загальне визначення кредитної організації, залишивши за кожною країною право встановлювати критерії для ліцензування діяльності кредитних установ.

Друга банківська Директива ЄС, прийнята 15 грудня 1989 р., була покликана скасувати недоліки попереднього документа і містила три основні принципи, що виражають сучасні сутнісні елементи європейського банківського законодавства: 1) єдина банківська ліцензія, основана на принципі взаємного визнання; 2) принцип контролю органів банківського нагляду держави походження; 3) принцип формулювання мінімальних стандартів пруденційного регулювання. Ці норми дістали подальший розвиток у наступних банківських директивах [11, c.115].

На сьогодні в сучасній ринковій економіці банківська система має величезне значення завдяки її зв'язкам з усіма секторами економіки.

Банківська система являє собою цілісність, як багатоманітність частин, підлеглих єдиному цілому. Це означає, що її окремі частини (різноманітні банки ) зв'язані таким чином, що можуть при необхідності замінити одна одну. У випадку, якщо ліквідується один банк, вся система не стає недієздатною - з'являється інший банк, який може виконати ті ж банківські операції та послуги. В банківську систему при цьому можуть увійти нові складові, які доповнюватимуть специфіку цілого.

Подібні статті по економіці

Управління основними засобами підприємства
Проблема підвищення ефективності використання основних фондів і виробничих потужностей - одна з найважливіших у господарській діяльності підприємства. При вивченні значення кожного елеме ...

Банківська система як інфраструктурний елемент сучасної ринкової економіки
Банківська система - одна з найважливіших та невід’ємних структур економіки. Її функціонування - запорука успіху проведення економічних реформ у сучасних умовах. У процесі становл ...

Антимонопольне регулювання в корпоративному секторі
Темою, обраною для розгляду в даній роботі є антимонопольне регулювання в корпоративному секторі. На сьогодні для економіки України висвітлення даного аспекту являється надзвичайно ак ...