Сучасні дослідження теорії циклічності

Найбільше від фінансово-економічної кризи постраждали пострадянські країни, що входять до складу ЄС, передусім Литва й Латвія, дещо менше - Естонія. У Прибалтійських країнах унаслідок кризи відбувся значний економічний спад: у 2009 році падіння ВВП порівняно із 2008-м у Латвії та Литві становило відповідно 25 % і 30 %, Естонії - близько 8 %. Щодо дефіциту бюджету, то в Естонії він дорівнював 3,1 % ВВП, що свідчить про наближення фінансової системи до критичного стану, у Латвії та Литві - відповідно 8,2 % і 6,4 % ВВП. Отже, їхні фінансові системи зазнали кризи, і подальше її загострення загрожує економічною небезпекою. На цьому тлі відбулося зростання безробіття, істотне падіння реальних доходів населення і зниження його купівельної спроможності, падіння рівня життя тощо. Незадовільні державні антикризові заходи призвели до соціальної напруження в суспільстві, загострення політичних протиріч.

Подібна до Прибалтійських країн ситуація склалася і в Україні. За даними Міністерства фінансів у 2009 році обсяг експорту фактично скоротився на 31,4 млрд дол. США, що менше від прогнозованого на 3,2 млрд дол. З огляду на високий ступінь її залежності від багатьох держав Європи, які є основними споживачами українського експорту, зазначимо, що у 2008 році індекс промислового виробництва у країні становив 94,8 %, у 2009-му знизився до 78,1 %, тобто відбулося поглиблення виробничої кризи. Найбільше падіння промислового виробництва відбулося виробництві неметалевої мінеральної продукції - майже на 40 %, у металургійної виробництві - на 26,7 %, у переробній - на 26,5 % і добувній промисловості - майже на 25 %, тобто основних експортоорієнтованих галузях. Водночас падіння ВВП у 2009 році становило 12,7 %. Це свідчить про високий рівень залежності вітчизняної економіки від зовнішнього економічного середовища, переважно європейських країн, і спричиняє більш глибоке проникнення кризи, оскільки поряд із внутрішніми істотними макроекономічними диспропорціями справили значний вплив їхні фінансово-економічні проблеми.

Крім того, однією з причин падіння української економіки у 2009 році стала непрацююча банківська система і скорочення обсягів кредитування економіки на 10,7 млрд грн порівняно з 2008 роком, тоді як у попередні три роки приріст кредитів у економіку в середньому становив 197 млрд грн. Таким чином, стан фінансової системи нашої країни теж можна оцінити як кризовий. За даними Міністерства фінансів доходи держбюджету у 2009 році становили 225 319,9 млн грн, тоді як видатки - 242 356 млн, дефіцит бюджету - майже 20 млрд грн.

Слід зазначити, що більшість країн Європи постраждали від глобальної фінансово-економічної кризи більше, ніж багато країн з економікою, що розвивається. Це можна пояснити двома обставинами:

глибокою інтеграцією країн Євросоюзу та інших європейських країн у сфері торгівлі, інвестицій і ринку праці із Західною Європою, яку охопила криза навіть більш глибока, ніж у США;

високою вразливістю економіки країн Європи до зовнішніх загроз через макроекономічні диспропорції, до яких призвела необачна економічна політика східноєвропейських урядів у роки економічного буму.

Економіка країн Євросоюзу почала виходити з кризи вже у III кварталі 2009 року (раніше від прогнозованих термінів), хоча темпи відновлення є низькими. Економіка країн єврозони також зросла у цей період - на 0,4 %, країн ЄС на 0,2 % порівняно з попереднім кварталом. У цей же період удалося вийти з рецесії Австрії, Бельгії, Італії, Литві, Нідерландам і Чехії, поки не змогли зробити це Великобританія, Греція,

Естонія, Іспанія, Румунія й Угорщина.

За прогнозами у 2010-2011 роках економічне зростання у Євросоюзі становитиме 0,7 % і 1,6 % відповідно. Водночас Європейський центробанк у вересні нинішнього року переглянув прогноз росту реального ВВП у бік збільшення (порівняно з макроекономічними оцінками червня 2010-го): згідно з останніми даними у 2010 році економіка європейських країн має зрости на 1,6 %. Перешкодами для подальшого економічного розвитку будуть, як і раніше, слабка фінансова система, збільшення дефіциту бюджету, зовнішніх боргів, безробіття, що, у свою чергу, стримуватиме економічне зростання.

Що стосується економіки України, то її вихід з рецесії порівняно з країнами Євросоюзу розпочався кварталом раніше, тобто у II кварталі 2009 року, коли приріст ВВП порівняно з І кварталом становив 13,6 % (табл. 3.3). УIII кварталі 2009-го позитивна тенденція посилилася, приріст ВВП збільшився на 17,6 % порівняно з II кварталом. І хоча пік економічної кризи припав на кінець 2008 - початок 2009 року, він був таким сильним, що подальші поліпшення не змогли перекрити загальну негативну тенденцію: падіння ВВП у І кварталі 2009 року на 22,3 % зумовило зниження ВВП у 2009 році порівняно з 2008-м. Незважаючи на істотний приріст ВВП у II і III кварталах 2009 року, його розмір був на 10 % меншим, ніж за аналогічний період 2008-го, і лише у IV кварталі 2009 року ВВП на 7,2 % перевищив ВВП аналогічного періоду 2008 року.

Подібні статті по економіці

Фінансова стійкість підприємства
З переходом економіки України до ринкових відносин підвищується самостійність підприємств, їх економічна та юридична відповідальність за результати діяльності. Різко зростає значення фінансової стійк ...

Циклічність економічного розвитку, її природа та методи сучасного регулювання
Ринкова економіка, як відомо, прагне досягти рівноваги всіх процесів, що в ній відбуваються. Макроекономічна рівновага - це економічна рівновага на рівні держави. Для неї характерним є п ...

Інститути та засоби управління зовнішньою торгівлею на національному рівні
Система державних органів управління зовнішньоекономічною діяльністю. Принципова структура інститутів, що управляють зовнішньоекономічною сферою, і в промислове розвинутих країнах, і в краї ...